Гм. То як воно тоді звучить? Хіба не як и?

Тим, хто знають тільки сполучення ні, ті, ді, лі з м’якими приголосними і таким чином не вміють добре вимовляти характерних українських звукосполучень із твердими н т д л перед і, можна подати таку пораду, як навчитися поправно вимовляти тверді приголосні перед і: м’які н т д л (тобто в таких словах, як приніс, дід, тіло, хліб...) вимовляються так, що кінчик язика спадає до спідніх ясен, а середня частина язика підіймається до піднебіння; вимовляти ж твердо н т д л перед і (тобто в таких словах, як ніч, худі, густі, плід...) ми можемо тільки упираючи кінчик язика в верхні ясна, отже так, як і при вимові складів ни, ти, ди, ли. При першій вимові н т д л (м’яких) середина язика випинається втору, при другій (твердих) – донизу. Усе це добре видно в люстрі. Сполучення ні, ті, ді, лі з твердими приголосними (л тут буде “середнє” – див. § 9.) будуть достоту такі, як сполучення н т д л кінця слова перед і наступного, напр.: “над Іваном”, “він і вона” тощо (тут ді, ні, а не ди, ни!).