61

Re: Куточок юного хвілолога

в отому уточненому можна ставити шапочку на обома якщо треба.

62 Востаннє редагувалося Vo_Vik (22.02.2018 20:12:44)

Re: Куточок юного хвілолога

P.Y. написав:
Vo_Vik написав:

От якщо в школі вчити дітей, що сі - читається як си, а сьі - як сі. То через 20 років в нівкого не буде ніяких проблем з правильним читання і вимовлянням.

В кирилиці нічого не треба міняти. Просто якщо розробляти латинку з цим зауваженням. то багато речей спрощується плюс появляєтсья вільна буква)

Взагалі, правильна латинка має зберігати відповідність 1:1 з кирилицею, щоб можна було без втрат конвертувати текст в обох напрямках.

а яка проблема? 'ji <-> ї, ji <-> і, і <-> и.
На початку слів i <-> і, ji <-> ї
Навіть не так j залишаємо для ж.
y - ь і й
відповідно yi - ї, i -і  на почтку слів
и - i, і - yi, ї - 'yi - після приголосної

63

Re: Куточок юного хвілолога

Грінченко фіксував ряд слів з початковим И (і є прихильники відродження подібної практики в наші дні; крім того, слова-винятки на И, деякі власні назви).

64

Re: Куточок юного хвілолога

Той уривок що я раніше давав буде
Kray lyisu na polyantsyi
Na svyijomu dubku
Kue zozulya vrantsyi:
Ku-ku, ku-ku, ku-ku.

Prispyiv:
Ku-ku, ku-ku,
U lyisyi ya jyvu,
I zdaleku vse cuty:
Ku-ku, ku-ku, ku-ku.

Vnizu byijity strumocok
Po jovtomu pyisku,
I zdaleku vse cuty:
Ku-ku, ku-ku, ku-ku.

Prispyiv:
Cervonyii sunicki
Yasnyiuty no horbku,
I cuti, aj do nocyi:
Ku-ku, ku-ku, ku-ku.

65 Востаннє редагувалося dot (23.02.2018 02:13:13)

Re: Куточок юного хвілолога

Vo_Vik написав:

Гм. То як воно тоді звучить? Хіба не як и?

Віднаьшов дешчо:
Олекса Синӓвськиь. Норми української літературної мови: § 10 І – Ї

Тим, хто знають тільки сполучення ні, ті, ді, лі з м’якими приголосними і таким чином не вміють добре вимовляти характерних українських звукосполучень із твердими н т д л перед і, можна подати таку пораду, як навчитися поправно вимовляти тверді приголосні перед і: м’які н т д л (тобто в таких словах, як приніс, дід, тіло, хліб...) вимовляються так, що кінчик язика спадає до спідніх ясен, а середня частина язика підіймається до піднебіння; вимовляти ж твердо н т д л перед і (тобто в таких словах, як ніч, худі, густі, плід...) ми можемо тільки упираючи кінчик язика в верхні ясна, отже так, як і при вимові складів ни, ти, ди, ли. При першій вимові н т д л (м’яких) середина язика випинається втору, при другій (твердих) – донизу. Усе це добре видно в люстрі. Сполучення ні, ті, ді, лі з твердими приголосними (л тут буде “середнє” – див. § 9.) будуть достоту такі, як сполучення н т д л кінця слова перед і наступного, напр.: “над Іваном”, “він і вона” тощо (тут ді, ні, а не ди, ни!).

Подякували: P.Y., ReAl2