Саме так, «наукові» докази вбивають віру і перетворюють її на знання.

Так само знання без розуміння і доказів убивають науку і перетворюються на віру («віру в науку»), часом доволі примітивну, на рівні шаманічних культів, яку щодень можна спостерігати навколо.
У споживанні — «наукоподібній» рекламі і тому, як на неї реагують.
У професійних «карго-культах» (не лише в програмуванні,  багато «менеджерів по продажах» з таких культів не вилазять).
У Азімова в «Фундації» є про ситуацію з розпадом науки і (спрямованим) перетворенням її на релігію.

Я вже не кажу про те, що релігія і наука, як і віра та знання, це мимобіжні прямі, які не паралельні, але водночас і не перетинаються.
Що «вчені довели, що Бога нема», що «вчені довели, що Бог є» — однакові дурниці саме з точки зору предмету і методу науки.

Повертаючись до віри (без доказів). Саме це дає свободу волі, кожен сам обирає собі шлях. Це зовсім не знання «за такий злочин — таке покарання», де вибір лише у торгівлі з собою, на яке покарання заради чого ти згоден.

Цікаво про співвідношення віри і знання пише «атеїст» Станіслав Лем у своїй «Сумі технології» (треба б перечитати, у попередні рази у віці років 15 і років 25 книжка сприймалася геть по різному, цікаво глянути на себе-над-нею зараз).

Очевидно, що відсутність доказу не є доказом відсутності.

Окремо взята людина може все життя писати "42". Або знайти сепульки і шукати чупакабру, щоб реалізувати сенс Всесвіту.

Є критерій Пропера, за яким можна ствержувати про істинність, якщо існують не тільки фактори, які підтверджують якесь твердження, а й допускаються можливості його спростування.
Таким чимось бога не існує не тому, що його існування неможливо підтвердити, а тому, що неможливо поставити експеримент, який би міг його заперечити.
Ну це так, до слова.

Не істинність. Науковість.
Науковість - не істинність: по-перше, ми знаємо багато спростованих наукових теорій; по-друге, сам критерій Поппера ненауковий (бо інакше можна було б навести наукове твердження, що його б порушувало, а відтак, він перестав би бути критерієм науковості), і якщо ненауковий означає "не істинний", то критерій Поппера сам не істинний.

Сенс є переанексованим гідроатомоелектричним тезисом паракоагональної та деогунальної концетрації амортизаційних спектронів у нейрогуморальній регуляції алгоритмічної дешифрації всесвіту, яка є еліпсидинамічною парадигмою іоносферного трактування метафізичного пульсару.
Джиммі Нейтрон (с) 2т.р. до н.е.
А отже Б-г існує. Шах і мат, аметисти.

Сам, йа у мами кухар.

у такому випадку, незрозуміло чому існують вийнятки --
у всіх одинакові електрони та іони, практично одинакові "вхідні дані"

чому деякі люди думають про таке, що решті 99,9% в голову ніколи не приходить?

--------

от коли ті всі сигнали нервової системи розшифрують -- тоді можна і далі дискутувати про думки

поки-що ваші ствердження що рандомний електрон чи іон у мене в голові визначає яким з шляхів я піду гуляти виглядає доволі безглуздо

особливо якщо врахувати що можна не думати
є такий психічний стан, коли йдеш і просто дивишся, таращишся на все навколо, з великою либою на обличчі,
і в голові жодних думок, пустота
просто йдеш і радієш

ваші теорії тут провалюються, оскільки іони та електрони нікуди не поділись, і сигнали також бігають

якщо у вас такого особистого досвіду не було -- це не означає що у когось іншого також не було,
напевно не варто аж так накидуватись))

-----

наука -- це те що можна перевірити, не покладаючись лише на віру
поки що я не можу науковим способом перевірити де саме народжуються мої думки,
отже ваші скептично-цинічні нападки не мають під собою фундаменту

здається я ніде не стверджував, що лише мої роздуми є істиною в останній інстанції
допускайте думку, що будь-яка людина може помилялись, і періодично помиляється

Будь ласка, перечитайте те, що я писав про іони з електронами. Там ще два-три розумні слова були, ви їх, мабуть, просто не зрозуміли.

https://www.youtube.com/watch/1_yaQTR3KHI
До всіх, звісно, ще дуже далеко.
Але те, що є, вже вражає.