Часом приходить в голову думка - а може ну його в пень так мучитися, краще хай діти будуть вдома і не ходять в садок, а я собі знайду роботу зі звичним ритмом з 5 вечора до пізньої ночі... Однак на цьому проекті винагорода суттєво вища, тож і садок потрібен, щоб вдома в цей час не заважали. Якесь замкнуте коло. Дуже сподіваюся, що звикну до цього ритму...

В офіс не маю бажання йти в будь-якому разі. Вдома свій власний туалет (уявляєте, на одному проекті в офісі була черга в туалет декілька чоловік), ліжечко ззаду за робочим столом (хоч я рідко цим користуюся, але сам факт гріє душу). О, ще дуже важливо - в мене свій власний кондиціонер і свій власний балкон, тож я можу регулювати тепло-холод-провітрювання без офісних війн, що само по собі безцінно. Ну і де як не на цьому форумі друзів поділитися такою важливою річчю: коли я хочу пукнути після смачного обіду, то роблю це вдома без вагань, а в офісі тримаю все в собі і під вечір непогано так болить живіт. Тож тільки вдома. Максимум це можу піти на декілька годин в бібліотеку чи в коворкінг неподалік.

Ще одна задовбуюча штука в офісі - це постійні святкування днів народжень (а також інших тупих свят). Збирають з кожного по 20 гривень і потім дарують якусь нікому не потрібну штуку з урочистим плесканням в долоні. І ще треба стояти і слухати якісь порожні балачки. Ну це, звісно, залежить також від схильності до інтраверта, в мене це є (мабуть що це в програмістів досить поширено). Однак саме до святкування в мене якесь таке відчужене ставлення.

От про сову і жайворонка. Коли люди переїзджають з часового поясу туди сюди, за який тиждень вони привикають до нової години. Тай з переводом годинника те саме. Може так само спробувати перевести себе на інший режим дня. Не знаю, освітлення в домі регулювати інакше чи що.

А як загальна кількість годин сну. Я от вроді не сова, але з малими дітками теж, то хочу постійно спати.

Тобто для вас оптимальним графік коли пік працездатності має бути перед сном.
А якщо спати не перед тим як везти малих в садок, а після того, а вночі не спати?

Ще нікому не зізнавалась. Але оскільки мене на цьому форумі ніхто не знає, то напишу. Кажуть незнайомим людям легше все розказувати. У мене величезні провали в пам'яті. Пропадають цілі дні, не знаю, що робила, де була. Деколи так ніби пробуджуюсь ( хоча насправді стою, тобто не спала) в незнайомих місцях, не знаю ні де я, ні як сюди попала. Знаходжу на своєму комп'ютері код з табами замість пробілів, і так виглядає, що то я писала, бо ще не закомічено. От не пом'ятаю як зареєструвалась на цьому форумі. Хоча бачу в історії браузера, що тільки от щойно залогінилась. Може правду казала мама, що програмування то не дівчача справа і не варто мені було йти на програмну інженерію. Перевчилась.

Я не впевнена, що здатна на тривалі стосунки, якщо забуваю великі частини свого життя. Я пробувала кілька раз починати стосунки, але все закінчувалось тим, що хлопці переставали дзвонити і відповідати на смс. А коли випадково зустрічала на вулиці, то тікали. Один не мав можливості, бо живе по сусідству, то признався, що не хоче нічого зі мною мати, бо я псіханута і на останній зустрічі обізвала його гомосексуалістом і побила його зі словами, що я не така. А я цього зовсім не пом'ятаю.

О, ще помітив. Мені під час довгого мітингу, де від мене потрібна активна участь, не сидиться на місці, тож я підключаюся зазвичай з телефону і ходжу туди-сюди по кімнаті під час розмови.

З'їдаю цілу молочну плитку шоколаду з цілими лісовими горіхами практично щодня. Тепер бачу взаємозв'язок )