61

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Ті хто давно читають цю тему, мабуть пам’ятають, що я вже кілька разів писав про власні спроби розібратися із грошима та цінами Гетьманщини. Отримати деяке розуміння фінансів того часу можна буде, звичай но ж, погравши у гру «Гетьманщина» (https://general.in.ua/hetmanate).
Та ось, що цікаве я виявив. Гра починається у 1658 році, і у цьому ж році є епізод із молодим козаком, який слухає думу мандрівного кобзаря і може дати йому мідну монету. І тут є велика помилка (насьогодні, вже виправлена). Перші мідні монети у Європі, як мені вказали вже кілька людей, з’явилися лише 1659 року! І чи всі пам’ятають, що саме за монети це були?

P.S. А яка грошова одиниця використовувалася у Війську Запорозькому , сподіваюсь, вже всі пам’ятають?

Подякували: /KIT\, NaharD, 221VOLT, 0xDADA11C7, ostap34PHP5

62

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

У грі «Гетьманщина» (https://general.in.ua/hetmanate) часто є можливість звернутися за військовою допомогою до Кримського ханства. І, у випадку наявності домовленостей, прийде кіннота, очолювана Карачі-беєм. Спочатку я думав, що Карачі – ім’я, а бей – титул. Та зустрічаючи це словосполучення у текстах, що відносяться до різних часів - я засумнівався. Почав розбиратися і виявив, що Карачі-бей – це голова одного із шести найбільш знатних татарських родів. Людина, яка має право голосу у дивані. А що це за «диван» і чому він такий важливий можна буде дізнатися погравши у «Гетьманщину» та може хтось і так пам’ятає?

Подякували: 221VOLT1

63

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Майже 361 рік тому, у листопаді 1658 року відбулася облога Варви – невеликого містечка у нинішній Чернігівській області України. На початку козацько-московської війни 1658-1659 років, ратники московського воєводи Григорія Ромадановського змусили відступити і закріпитися у Варві кілька найбільш боєздатних козацьких полків, які діяли на Лівобережжі. Інформації про осаду досить мало, дослідники пишуть, що навіть самі жителі Варви часто нічого не знають про цю подію. При цьому осада була досить масштабною, Ромодановський зробив кілька спроб штурму міста (щоправда, невдалих). А що саме призвело до зняття осади я точно не знаю. Одні джерела пишуть про підхід до міста татарських союзників Виговського. Інші – про присягу кількох козацьких полковників московському царю, яка майже одразу була порушена. У будь-якому випадку, саме зняття осади Варви розв’язало Виговському руки, дозволило розпочати вдалі бойові дії на Лівобережжі і згодом розгромити війська московитів під Конотопом.
Звичайно ж, згадати ці події і навіть взяти у них участь можна буде, погравши у гру «Гетьманщина» (https://general.kiev.ua/hetmanate).

Подякували: /KIT\, 0xDADA11C7, ReAl3

64

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

В нинішній Конституції України записано, що джерелом влади є народ. У п’ятій статті записано наступне: «Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування». У Війську Запорозькому конституції не існувало, але джерело влади – було. То чи всі пам’ятають хто саме був джерелом влади у Війську Запорозькому?

Звичайно, пригадати такі тонкощі державницького устрою можна буде погравши у історично-політичну гру «Гетьманщина» (https://general.in.ua/hetmanate). Адже окрім власне ігрових механік, гра містить  невелику довідкову систему щодо всіх подій та персоналій які у ній присутні.

Подякували: 221VOLT, /KIT\2

65

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Gener_Al написав:

В нинішній Конституції України записано, що джерелом влади є народ. У п’ятій статті записано наступне: «Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування». У Війську Запорозькому конституції не існувало, але джерело влади – було. То чи всі пам’ятають хто саме був джерелом влади у Війську Запорозькому?

козацька рада -> старійшини, гетьмани ))

66

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

221VOLT написав:
Gener_Al написав:

В нинішній Конституції України записано, що джерелом влади є народ. У п’ятій статті записано наступне: «Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування». У Війську Запорозькому конституції не існувало, але джерело влади – було. То чи всі пам’ятають хто саме був джерелом влади у Війську Запорозькому?

козацька рада -> старійшини, гетьмани ))

Фактично, козаки (реєстрові, не Січові). Вони обирали старшину, гетьмана.

67 Востаннє редагувалося 221VOLT (11.12.2019 00:18:35)

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Gener_Al написав:
221VOLT написав:

козацька рада -> старійшини, гетьмани ))

Фактично, козаки (реєстрові, не Січові). Вони обирали старшину, гетьмана.

чому "не січові"?

якщо я нічого не плутаю,
в книзі "сонце заходить" ака
"Історична повість з часів руйнування Запорізької Січі"
описується власне козацька рада, і власне на Січі (:
https://www.rulit.me/data/programs/images/sonce-zahodit_428783.jpg

Прихований текст

можливо, це у ще якомусь творі було,
пам'ятаю, що у однойменній книзі були ще твори, не лише одна повість
треба пошукати книгу і переглянути)

та, напевно, власне у оцій повісті опис був

Прихований текст

У третьому томі творів популярного українського письменника
 Андрія Чайковського вміщені три історичні повісті: «Віддячився», 
«Сонце заходить» і «Украдений син». Два останні твори присвячені сумним подіям, коли під воро
жими ударами хилилося сонце козацькоі слави.
Зміст:
1. Віддячився. Повість з козацьких часів
2 Сонце заходить. Історична повість з часів зруйнування
 Запорозької Січі
3 Украдений син. Історичне оповідання з останніх років
 Запорозької Січі

ура) знайшов, скачав) тепер маю цю книгу і в електронному варіанті)

Подякували: Gener_Al1

68

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Тому що Січ була фактично автономією у складі Гетьманщини.  На Січі були свої ради, своє крівництво, свій отаман (кошовий отаман). Козацькі ради, що проходили за участі січовиків та міщан із селянами (за участю черні) називали чорними радами. І були вони не надто часто. Чорні ради збиралися коли козаки із старшинами аж ніяк домовитися не могли - тоді вже до простого люду йшли.

Подякували: ReAl1

69

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Майже триста років тому, восени 1659 року внаслідок заколоту загинув Юрій Стефанович Немирич – державний діяч та дипломат Війська Запорозького, доби Богдана Хмельницького та Івана Виговського.  Юрій був освіченою людиною – отримав у Сорбонні звання магістра права. Походив з багатого та знатного шляхетського роду. На початку повстання Хмельницького воював на боці Речі Посполитої та згодом перейшов на бік повсталих. Цікавим є те, що Немирич залишив по собі літературне надбання: кілька суспільно-політичних праць, теологічних трактатів та поем. Найвідомішою є військово-політичний трактат "Роздуми про війну з московитами" (видано у Парижі 1632 року). У цій праці Юрій критикує самодержавний лад та деспотію і виступає як поборник громадянських свобод, у тому числі і свободи сумління. Це дає підстави вважати його  гуманістом того часу.  Деякі дослідники, навіть, відносять Немирича до філософів, називають попередником Григорія Сковороди.

У грі «Гетьманщина» (https://general.in.ua/hetmanate) Юрія Немирича, за деяких умов, можна зустріти як співавтора угоди між Військом Запорозьким та Швецією та співавтора Гадяцьких статей. Він насправді брав участь у написанні вищезгаданих документів.
На жаль, зображень Юрія Немирича мені досі не вдалося знайти. У Інтернеті є лише чорно-білий контур жахливої якості. Вже кілька разів намагався його розфарбувати, але поки що пристойного результату немає.

Подякували: ReAl1

70

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Минулого тижня у Києві з’явилася вулиця імені Івана Виговського. Оскільки більша частина гри «Гетьманщина» (https://general.in.ua/hetmanate) присвячена самі добі Виговського, це привернуло мою увагу. Мапи Google ще показують нову назву, але, мабуть, це тимчасово. Сам Іван Виговський не надто пов’язаний із Києвом. Столицею у ті часи був Чигирин, а у Києві стояла велика залога московитів. Згодом київських ратників очолив воєвода Борис Шереметєв – людина яка не надто поважала владу Гетьманщини. Вже за кілька місяців війська гетьмана, на чолі із рідним братом Івана – Данилом Виговським, спробували захопити Київ. Штурм був невдалим, досвідчений воєвода Шереметєв зміг відстояти місто. Розташування нинішньої вулиці імені Івана Виговського у ті часи було за межами Києва, але, можливо, у кордонах передмістя, яке козаки таки захопили.

Звичайно, особисто взяти участь у всіх вищезгаданих подіях можна буде погравши у історично-політичну гру «Гетьманщина» (https://general.in.ua/hetmanate).

Мапа

https://pbs.twimg.com/media/EMi70NeXUAAwGzN.jpg

Подякували: dot, /KIT\, 0xDADA11C73

71

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Поздоровляю усіх із наступаючим Новим роком! Звичайно ж, бажаю всього найкращого.
А чи задумувалися ви коли, новий рік наступав у Гетьманщині? Ми зараз живемо по григоріанському календарю, який замість юліанського запровадив 1582 року, у всіх католицьких країнах, Папа Римський Григорій XIII. А поява Гетьманщини – це 17 століття, менше 100 років із цієї дати. Наприклад, у Московському царстві в ті часи діяв календар «від створення світу» і йшов сім тисяч сто якісь рік. Юліанський календар (не григоріанський) ввів Петро І - онук царя Олексія Михайловича, із яким Хмельницький щодо протекторату домовлявся.
При цьому Гетьманщина була країною православною, але відкололася від католицької Речі Посполитої. Отже, до 1582 року на її землях використовувався юліанський календар. Потім, звичайно ж, офіційно григоріанський календар замінив юліанський, але через релігійне протистояння «нововведення від католиків» сприймалося вкрай вороже. Через це різ частина населення використовувала один календар, а інша – другий. Причому тягнулося це дуже довго. Аж 1918 року уряд УНР видав розпорядження про введення григоріанського календаря на всій території України.

У грі «Гетьманщина» (https://general.in.ua/hetmanate) ви зможете і вести переговори з іншими країнами, і воювати, і визначати економічний та політичний вектори розвитку країни. А от відсвяткувати Новий рік не зможете. Бо він тоді не був не таким помітним святом як зараз. Його «затьмарювало» Різдво. Тож, ще раз бажаю всім гарних свят, яких досить багато цими зимовим днями.

Малюнок

https://pbs.twimg.com/media/ENIHn4_WkAAfsE6.jpg

Подякували: plusxx, 221VOLT, P.Y., dot, /KIT\5

72

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Сподіваюсь, всі пам’ятаються, що до складу Гетьманщини входив Білоруський полк - велика адміністративно-територіальна і військова одиниця на білоруських землях із центром у місті Чауси. Під час козацько-московської війни (1658-1659 років) за контроль територій полку велися великі бої, бо там знаходилися важливі шляхи сполучення. Зрештою Військо Запорозьке втратило контроль над цими землями, не дивлячись на досить вдалі оборонні дії. А білоруським полковником був Іван Нечай. Зрозуміло, що очолити таку велику і важливу територію могла лише людина не тільки талановита, але й наближена до гетьмана. Та чи всі пам’ятають, ким Нечай приходився Богдану Хмельницькому? Одразу зазначу, що не кумом :).

Звичайно,  дізнатися більше про зв’язки тогочасної еліти та взяти участь у обороні білоруських земель можна буде, погравши у гру «Гетьманщина» (https://general.kiev.ua/hetmanate).

Подякували: /KIT\1

73

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Раніше я вже писав про козацькі атрібути, а саме про шаровари (https://cutt.ly/yrQL6ZA). Тоді я отримав багато цікавих зауважень від читачів, за що дякую. Цього разу я хочу трохи написати про булави (наразі сюди ж віднесу пірначі, буздигани тощо).
Шукаючи малюнки для гри "Гетьманщина" (https://general.in.ua/hetmanate) я помітив, що всі гетьмани та полковники зазвичай зображені із булавою. Наприклад, на єдиному прижиттєвому портреті Богдана Хмельницького роботи В. Гондіуса гетьмана зображено із коштовно оздобленою булавою у руці. А сьогодні булава - символ влади президента України. Чому саме булава?
У часи становлення Гетьманщини вже була розповсюджена вогнепальна зброя і ворога у захисних обладунках можна було знищувати із відносно великої відстані. Отже, булава не була найстрашнішою зброєю.
При цьому зазначимо, що булава, як символ влади, використовувалася та у багатьох країнах того часу - Річі Посполитій, Англії, Османській імперій, Московському царстві тощо (та й зараз церемоніальні булави можна зустріти не лише в Україні). Наприклад, у середньовічній Англії наявність булави із печаткою королівського герба давала можливість своєму хазяїнові арештовувати інших людей. Таким чином, можна припустити, що цей атрибут козаками було запозичено. Але тоді виникає питання чому у такій кількості країн саме булава була символом влади? Тут якоїсь точної відповіді я не знайшов. Маю одне не надто оригінальне припущення. Булава - дуже давня зброя, ще за єгипетських фараонів нею користувалися. А оскільки походить вона від палиці - зброї первісних людей, можливо, у давні часи вожді племен, як найсильніші воїни та мисливці, почали вважати свою зброю символом влади.
Якщо хтось щось знає з цього приводу чи має цікаві гіпотези - пишіть у коментарях. Дякую.

Портрет

https://pbs.twimg.com/media/EPCRc7JXUAEhwUu.jpg

Подякували: plusxx, /KIT\, ReAl3

74

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

У місті Конотопі знаходиться Вознесенський кафедральний собор. Це однобанна, відносно невелика споруда. Дзвіниця, на жаль, не зберіглася до нашого часу. Цікаво, що й зараз цю споруду часто називають Сорокосвятською церквою. Пов’язано це із тим, що собор побудовано там, де раніше стояла церква 40-ка мучеників Севастійських.
А церкву було зведено на місті великої братської могили козаків, що загинули у Конотопській битві 1659 року. У ній разом поховали як козаків, що воювали на стороні Івана Виговського так і тих, хто підтримував Івана Безпалого і, відповідно, бився на стороні Московського царства. Детальніше про перебіг подій того часу можна буде дізнатися погравши у історичну гру «Гетьманщина» (https://general.in.ua/hetmanate) .
Та чи всі пам’ятають, хто такі сорок Севастійських мучеників і чому на місці такої братської могили побудували церкву присвячену саме їм?

Подякували: plusxx, /KIT\, ReAl3

75

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Помітив, що часто плутають козацьку державу – військо Запорозьке та Запорозьку Січ. Січ була лише невеликою частиною Війська Запорозького. При цьому Січ мала досить великі автономні права. Це не було екзотикою – багато міст отримали Магдебурзьке право за часів Речі Посполитої і зберегли їх у часи Гетьманщини. Та Запорозька Січ була ще й військової силою. Тож іноді вона виступала навіть проти центральної влади, хоча частіше, звичайно, підтримувала її.
Одним із проявів січової автономії були вибори кошового отамана. А чи всі пам’ятають, що означає «кошовий»? Пригадати це можна буде, погравши у історично-політичну гру «Гетьманщина» (https://general.in.ua/hetmanate).

Подякували: plusxx, /KIT\2

76

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

У цьому пості я хочу дати відповіді на деякі з свої запитань, що не отримали правильних відповідей у коментарях. Звичайно ж, пригадати всі ці факти, ще й у відповідному історичному контексті, можна буде, погравши у історично-політичну гру «Гетьманщина» (https://general.kiev.ua/hetmanate).

Мотрин монастир, який згадує у своїй творчості Тарас Шевченко був дуже багатим через те, що стояв на територіях старовинних скіфських поховань і недорого скуповував золото й коштовності, які часто знаходили місцеві жителі. Окрім того, монастир довго знаходився під патронатом Запорозької Січі.

Джерелом влади у Гетьманщині були реєстрові козаки. Лише коли вони не могли між собою домовитися збирали ради із участю січовиків та просто люду – чорні ради. Хоча при цьому деякі міста, як наприклад Київ, жили за Магдебурзьким правом, яке отримали ще за часів Речі Посполитої.

Після перемоги у Конотопській битві всіх загиблих козаків поховали у одній братській могилі. Як тих, хто воював на боці Війська Запорозького так і тих, хто підтримував Московське царство (козаки Івана Безпалого). На місці поховання звели церкву 40-ка мучеників Севастійських. Як відомо, на бік мучеників перейшов один з їх тюремщиків. Тобто церкву присвятили їм не тільки, як військовим (мученики були легіонерами), але й як події, що показала можливість примирення ворожих сторін.

Отамана на Січі називався саме кошовим тому, що, зазвичай, все військове товариство запорозьких козаків називали кошем.

Подякували: plusxx1

77

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Наближається 8 березня – день солідарності жінок у боротьбі за рівні права та емансипацію. А які права мали жінки у Гетьманщині? Звичайно, у порівнянні із сьогоденням, права жінок були значно меншими, та у 17 столітті про рівноправ’я не говорили, мабуть, у жодній країні світу. Так жінки не мали права голосу. Хоча і більшість чоловіків теж не мала. Джерелом влади – були реєстрові козаки (фактично, кадрові військові). Чорні ради, за участі інших верств населення, відбувалися лише у крайніх випадках непорозуміння серед козацтва та старшин.
Часто згадують про те, що жінкам було заборонено з’являтися на Запорізькій Січі. Це правда, якщо під Січчю розуміти залогу, де збиралися запорожці перед походами, чи у випадку нападу. Та, зазвичай, січовики жили по господарствах, розташованих неподалік від центральної фортеці. Називали їх зимівниками і, звичайно ж, часто там знаходилися їх матері, дружини та доньки.
При цьому у країні була моногамія, жінки могли працювати та відносно вільно пересуватися країною. Визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького спричинила фактичне зникнення кріпацтва на території Гетьманщини. Тобто права жінок у Війську Запорозькому були не менші, а то й більші, ніж у інших країнах того часу.
А більше дізнатися про побут Гетьманщини можна буде погравши у історично-політичну гру «Гетьманщина» (https://general.in.ua/hetmanate).

Подякували: plusxx1

78

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

А от оце не варто було.

79

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Все побачив. гри не помітив де хоч яке посилання?

Подякували: plusxx, leofun01, Gener_Al3

80

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

ur_naz написав:

Все побачив. гри не помітив де хоч яке посилання?

Вона поступово наближається до видання. Ще не дороблена трохи.
Хоча, скоріш за все, буде "видана" у інтернеті і працюватиме через браузер =)