Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини
Коронавірус (COVID-19) та боротьба із ним обговорюються в усьому світі. У Києві та інших містах України запровадили карантин. Тож, час згадати, як із медициною та пандеміями були справи у Гетьманщині.
У 17 столітті, за часів Богдана Хмельницького, справи із медициною були м’яко кажучи погані (щоправда, на території Європи було не набагато краще). Є згадки про спалах чуми в середині 17 столітті, під час якого у Києві загинули більше 20 000 мешканців (на всяк випадок нагадаю, що столицею Гетьманщини був Чигирин). Та відносно невелика мобільність людей не дозволяла розповсюджуватися хворобам далеко від точок спалаху. При цьому ніяких особливих карантинних заходів не було і від тифу чи холери могло вимерти ціле село. Згадки про такі сумні події можна буде зустріти у історично-політичній грі «Гетьманщина» (https://general.kyiv.ua/hetmanate/).
Значне покращення медичної допомоги відбулося у першій половині 18 столітті. Завдяки зусиллям лівобережного гетьмана Данила Апостола було відкрито кілька навчальних закладів, де готували докторів. До Глухова, який став столицею Лівобережжя, було запрошено з-за кордону кілька практикуючих спеціалістів, один з яких став особистим лікарем гетьмана. Прості люди могли звертатися до цирульників, які, щоправда, мали не дуже ґрунтовну підготовку і головним засобом лікування вважали кровопускання. Та все одно це було досить прогресивно. Часто цирульники уміли робити ампутації чи виривати зуби. Крім того, почали викриватися аптеки, де продавали ліки – здебільшого суміші трав.
До речі, перша приватна аптека у Києві відкрилася 1728 року, майже 300 років тому назад.