Тільки-но прочитав, що це звання... Тоді це якась нісенітниця... Звання це козак, писар, гетьман тощо. А страта це досягнення. Зробіть дерево прокачування персонажу, де кожному званню будуть відповідати певні досягнення і в залежності від досягнень можна буде отримати відповідне звання. історія мало кому цікава, а система прокачування буде тримати гравців у грі. а якщо потім спитати у гравця про гру, то він відповість, що це історична гра про Україну. А систему прокачування і зміст не згадає. така психологія.

я лише переказую враження від побаченого. ще раз повторюю, нікому не цікава гола історія. Історія це лише антураж.  Зробіть персоналію, дозвольте юнаку перетворитися на гетьмана, додайте трохи кохання, військових походів, торгівлі тощо. і буде цікава гра. Не можна бути одночасно катом і писарем. Потрібно дерево подій і досягнень. В залежності від вибору ти можеш стати або політиком або військовим. Тоді виникне бажання пройти гру ще раз або кілька разів.

Всі пам’ятають Переяславську раду 1654 року. Саме після неї були підписані Березневі статті, за якими Військо Запорозьке визнало протекторат Московського царства. Відношення до цієї події є неоднозначним не лише зараз, але й було таким майже 400 років тому. Багато поплічників Хмельницького відмовилися присягнути Московському царю, через що попали у опалу. Та мало хто пам’ятає Переяславську раду 1659 року. На ній Гетьманщину представляв вже син Богдана – Юрій Хмельницький. Наслідки її були вкрай невтішними – були підписані дуже невигідні для Війська Запорозького умови подальшого протекторату. Домовленості швидко було порушено і, фактично, звідси почався той самий поділ на Ліво та Правобережжя, що призвів до громадянської війни та періоду, відомого як Руїна.

Розробка історично-політичної гри «Гетьманщина» (https://general.in.ua/hetmanate) добігає фіналу. Гра охопить період починаючи із смерті Богдана Хмельницького і закінчуючи трохи далі Переяславської ради 1659 року.
Реалізовано можливість пройти ці роки максимально близько до реальної історії, одне закінчення, яке є трохи кращим (з токи зору збереження суверенітету Війська Запорозького) від історичного. Та сім закінчень, що гіршими за реальну історію.
Гра буде працювати через Інтернет-браузер, не треба буде нічого встановлювати. Достатньо мати доступ до Інтернету аби пограти. Сподіваюсь, вже незабаром буде анонс виходу гри.

У своєму минулому пості (https://cutt.ly/lymPdO4) я запитував про Іллінську церкву в Суботові (саме її зображено на 5 паперових гривнях) та акварельний малюнок цієї будівлі Т. Шевченка. А один з читачів надіслав мені своє фото могили Богдана Хмельницького, зроблене у цій церкві. Могила, зрозуміла річ, умовна. Церкву і плюндрували, і перебудовували. Тож реального тіла там нема.
Фото могили в Інтернеті, які я бачив, «обрізають» ікону зверху. І мені цікаво, а хто там зображений? Зверху – Богородиця, справа Хмельницький із козаками, а хто зліва? Сам я відповіді не знаю, і розгледіти на фото не можу. Та, може, хтось підкаже?

P.S. А вихід історично-політичної гри «Гетьманщина» (https://general.in.ua/hetmanate) все ближче. Вже тестую на реальному інтернет-сервері.

Московський царь з боярами?

Сьогодні виповнилося 372 роки перемозі війська Богдана Зиновія Хмельницького під Жовтими Водами. Це перша важлива перемога у Визвольній війні проти Річі Посполитої, яка зрештою закінчилася створенням держави, розташованої на значній частині етнічних українських земель. Її назва - Військо Запорозьке, або Гетьманщина.

Для облоги польського табору під Жовтими Водами, у Хмельницького було всього три гармати. Адже під його прапорами виступали січові козаки, повстанці із цивільного населення і татарська кіннота. Було небагато реєстрових козаків, що перейшли на бік Хмельницького, під час штурму польської залоги біля Січі, звідки і почав своє повстання Богдан.

А напередодні битви під Жовтими Водами на бік повстанців перейшло ще чимало реєстрових козаків, що  були набрані з місцевого населення. Це були професійні військові. Їх перехід значно посилив військо не тільки бійцями, а й зброєю.

Перемога була здобута, багато в чому, заявки тому, що січовики та реєстрові козаки билися пліч-о-пліч. На жаль, в подальшому вони часто ворогуватимуть через розмір виплат, пільги, владні повноваження тощо. Під час повстання Пушкаря січовики взагалі будуть битися проти реєстрового війська Гетьманщини. Пригадати про ці події можна погравши у історично-політичну гру «Гетьманщина» (https://general.in.ua/hetmanate), що незабаром має вийти.

Історія Війська Запорозького нагадує, що внутрішні чвари та конфлікти часто виявляються страшнішими за зовнішніх ворогів. А перемога під Жовтими Водами демонструє, що єдність - одна з умов перемоги.

Наступного тижня планується реліз історично-політичної гри «Гетьманщина - часопис» (https://general.in.ua/hetmanate). Активна розробка йшла майже півтора роки. Звичайно, хтось скаже, що все можна було зробити набагато швидше. Але гра робилася у вільний час, майже самотужки, та за відсутності чіткого бачення кінцевого продукту. Було багато експериментів як з ігровими механіками, так і з технічною реалізацією проекту. Сподіваюсь, ці зусилля не були марними.

Що чекає на гравця у «Гетьманщині»?

1. Гра працює через інтернет-браузер. Як на комп’ютерах, так і на мобільних пристроях. Не потрібно нічого скачувати чи встановлювати. Але для гри потрібен Інтернет.

2. Всю гру можна пройти безкоштовно. Є можливість підтримати проект маленькими грошима. Це дозволить гравцю побачити детальне порівняння результатів своїх дій, із реальними історичними подіями. Ну, а «Гетьманщина» зможе оплачувати сервер та, можливо, отримає професійного редактора й переклад (наразі гра виключно україномовна).

3. Під час гри потрібно приймати багато важливих рішень – з ким шукати союзу, куди слати війська, які договори і на яких умовах підписувати тощо. Всього близько 200 сюжетно важливих виборів.

4. В деяких моментах, «Гетьманщина» дає можливість пограти за простого молодого козака, аби показати тогочасні історичні події очима простого люду.

5. Гра дає можливість взяти участь у кількох важливих боях, включаючи Конотопську битву. Та якщо гравець не хоче особисто керувати військами, він може доручити це козацьким полковникам.

6. Майже всі персонажі гри – реальні історичні постаті (Хмельницький, Виговський, Богун, Сірко, Сомко, Пушкар, Барабаш та багато інших).

7. Гра має 9 варіантів закінчення (окрім можливості програти, довівши населення своїми непродуманими діями до бунту). Одне закінчення «точно як в історії», ще одне трохи краще за реальну історію та сім – гірших.

8. Гра охоплює історичний період з червня 1657 до січня 1660 року (трохи більше доби правління Івана Виговського).

9. Гра складається із більше ніж 220 зображень та майже 40 000 слів (розмір невеликого роману). Історичний довідник гри містить 81 статтю.

Дякую за увагу і не пропустить реліз гри!

Вийшла історично-політична гра «Гетьманщина – часопис». Пограти можна тут: https://historygame.net/

Мої нотатки перед релізом.

1. Гра не надто проста. Може, це й непогано. Все ж таки, вона присвячена складному історичному періоду і потрібно зважувати свої рішення.

2. Я задоволений, що «Гетьманщина» - це не просто візуальна новела у історичному контексті, і не «тест на знання історії».

3. Гра вийшла коротшою, ніж я планував. Але, скажімо чесно, ентузіазм вже давно зник і розробка йшла все важче і важче. Та якщо проект не провалиться, думаю, його буде продовжено.

4. «Гетьманщина» - браузерна гра із адаптацією дизайну під мобільні пристрої. Спершу  робив версії для Windows та Android (думав розповсюджувати через Steam та Google-маркет). Та лише витратив купу часу без прийнятного результату.

5. Не бійтеся реєструватися у грі через GMail чи FB. Нічого, окрім імені Вашого акаунта, гра не дізнається – можете перевірити у відповідних додатках. Коротше кажучи, E-mail чи телефон – не запитує, нічого не шле.

6. Всю гру можна пройти безкоштовно. Але, оскільки навіть існування проекту потребує грошей на оплату сервера, є можливість підтримати проект. Гравець отримає за це доступ до порівняння своїх дій із реальною історією, а я зможу оплачувати хостинг та, можливо, навіть знайду професійного редактора і перекладача англійською.

7. Гру тільки запущено. Отже, можливі помилки – заздалегідь прошу вибачення.

8. Дякую всім, хто допомагав із розробкою та просто цікавився проектом. Без вашої підтримки я б точно не довів гру до реліза.

Ось тут після авторизації добре б було щоб напис на кнопці  змінювався. З  "Почати гру як анонім"  на просто почати гру бо трохи збиває з пантелику.
Візуально виглядає привабливо. Решту напишу пізніше.