181

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Хочу ще раз торкнутися теми, про яку писав і говорив раніше. А саме про графічні зображення Запорозької Січі. Вся графіка у грі «Гетьманщина» (https://historygame.net/) є легальною. Я використовував фрагменти картин, чиї автори померли більше 90 років тому, або фрагменти зображень, які мені надали автори. Щоправда, є пару малюнків чиє авторство невідомо. Але я так і не зміг знайти пристойного малюнка із зображенням Запорозької Січі. Більшість малюнків або дуже схематичні, або містять слово «Січ», хіба що у назві. Наприклад, на відомій картині Рєпіна «Запорожці» ніяких атрибутів Запорозької Січі не видно. Тому, де саме знаходяться козаки що пишуть листа, точно сказати не можна.

Сучасних малюнків Січі я теж не знайшов. Деякі матеріали мені порадили гравці. Так я дізнався про макет Микитинської Січі, що знаходиться у Дніпровському історичному музеї. Зроблений він був ще за радянських часів, у 1977 році. Крім того, «знайшлася» картина сучасного художника Юрія Журка «Січ». На ній видніються стіни, що дуже нагадують сучасну реконструкцію Запорозької Січі на острові Хортиця. Це, мабуть, найкращий тематичний малюнок який я побачив. Ще показували картинку М. Шіверського «Різдво на Січі». Але там антураж, як на мене, мало нагадує Січ. Адже, замість великих куренів, зображені невеличкі хатинки із віконечками. Можливо, це якісь хутор поряд із Січчю.

А у грі я використав фотографії реконструкції Січі на острові Хортиця. Фото оброблені таким чином, аби виглядали як малюнки. А якщо хтось раптом знає пристойні малюнки Січі – пишіть у коментарях.

Малюнок Журка

https://pbs.twimg.com/media/Eep6jIMX0AAAOl2.jpg

182

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

якщо автор помер, це не означає, що нема правовласника

183

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

ur_naz написав:

якщо автор помер, це не означає, що нема правовласника

ЗАКОН УКРАЇНИ Про авторське право і суміжні права написав:

Стаття 28. Строк дії авторського права
1. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення і починає діяти від дня створення твору.

2. Авторське право діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті, крім випадків, передбачених цією статтею.

3. Для творів, оприлюднених анонімно або під псевдонімом, строк дії авторського права закінчується через 70 років після того, як твір було оприлюднено. Якщо взятий автором псевдонім не викликає сумніву щодо особи автора або якщо авторство твору, оприлюдненого анонімно або під псевдонімом, розкривається не пізніше ніж через 70 років після оприлюднення твору, застосовується строк, передбачений частиною другою цієї статті.

4. Авторське право на твори, створені у співавторстві, діє протягом життя співавторів і 70 років після смерті останнього співавтора.

5. У разі, коли весь твір публікується (оприлюднюється) не водночас, а послідовно у часі томами, частинами, випусками, серіями тощо, строк дії авторського права визначається окремо для кожної опублікованої (оприлюдненої) частини твору.

6. Авторське право на твори посмертно реабілітованих авторів діє протягом 70 років після їх реабілітації.

7. Авторське право на твір, вперше опублікований протягом 30 років після смерті автора, діє протягом 70 років від дати його правомірного опублікування.

8. Будь-яка особа, яка після закінчення строку охорони авторського права по відношенню до неоприлюдненого твору вперше його оприлюднює, користується захистом, що є рівноцінним захисту майнових прав автора. Строк охорони цих прав становить 25 років від часу, коли твір був вперше оприлюднений.

9. Строк дії авторського права після смерті автора і строки, встановлені частинами третьою - сьомою цієї статті, починаються від дня смерті автора чи з дня настання подій, передбачених у зазначених частинах, але відліковуються з 1 січня року, наступного за роком смерті чи роком, в якому відбулася зазначена подія.

{Частина дев’ята статті 28 в редакції Закону № 850-IV від 22.05.2003}

10. Особисті немайнові права автора, передбачені статтею 14 цього Закону, охороняються безстроково.

184

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

наступну статтю почитайте...

185

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

ur_naz написав:

наступну статтю почитайте...

Читав, можете детальніше розкрити свою тезу?

Подякували: leofun011

186

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

якщо авторське право перейшло у спадщину, а потім було продане, то не можна використовувати об'єкт авторського права без згоди з утримувачем авторського права. тож краще наняти художника, або композитора, аніж брати чуже

187 Востаннє редагувалося koala (06.08.2020 04:12:02)

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Скажіть, які саме слова у словосполученнях "Авторське право діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті" та "фрагменти картин, чиї автори померли більше 90 років тому" вам невідомі?
Чи, може, у вас викликає сумніви той факт, що 90>70?

А так - звісно, права успадковуються. Поки діють. Коли не діють - не успадковуються, логічно, правда?

Подякували: 0xDADA11C7, leofun012

188

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

ur_naz написав:

якщо авторське право перейшло у спадщину, а потім було продане, то не можна використовувати об'єкт авторського права без згоди з утримувачем авторського права. тож краще наняти художника, або композитора, аніж брати чуже

Я не хотів натискати на подяку вам. Я випадково. Я не хотів взагалі влазити в цю дискусію. Але оскільки я натиснув дякую тепер м мушу висловити свою думку.

Прихований текст

Пане ur_naz недойобуйтесь безпідставно до людини котра зробила хорошу річ і дозволила всім безкоштовно користуватись нею.

Подякували: leofun01, koala, 0xDADA11C73

189

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Впродовж спекотного літа, я почав розробку нової частини історично-політичної гри «Гетьманщина» (https://historygame.net). Як я писав раніше, планую присвятити її Визвольній війні 1648-1657 років. Хочу подякувати тим гравцям першої частини, які мені допомагають із пошуком матеріалів. Тож проект потроху рухається.

Також хотів написати цікавий факт із теми яка часто спливає в моїх текстах - одежа козаків. До 19 століття розвиток хімії, у порівнянні із сучасністю, був невисоким. Одежу шили із природних матеріалів та фарбували природними барвниками. Відповідно, синій колір у ті часина на території Європи (і не тільки Європи) був досить цінним. Адже сині природні барвники майже відсутні.  Є, звичайно, індиго, але росте він, переважно, у тропіках. Бачив посилання, що були спроби вирощувати його у Германії, але результати були невтішними. Отже, можна стверджувати, що  різні яскраво-сині жупани, штани, шапки які часто зображають на простих козаках, скоріш за все, є лише фантазією авторів. Бо дозволити собі одежу таких кольорів могли лише вельми заможні люди.

Цікаво, звідки пішла звичка зображати козаків у червоному та синьому вбранні?

Подякували: 0xDADA11C7, ReAl2

190

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Оскільки збираю матеріал для наступної частини історично-політичної гри «Гетьманщина» (https://historygame.net), вирішив повернутися до формату постів-запитань. Заздалегідь  хочу подякувати тим, хто відповідає. Адже точної інформації щодо більшості питань у мене нема. А оскільки серед моїх читачів немало людей, що цікавляться історією, то у відповідях я неодноразово знаходив цікаву інформацію, якої у «вікі» чи «на першій сторінці гугла» нема.

А тепер подивимося на портрет, роботи самого Пітера Рубенса. Впізнаєте цього імпозантного чоловіка? Якщо ні, то нагадаю – це один із царів Московії. А запитання наступне – про що він домовлявся із Богдано Хмельницьким  ще 1646 року? Тобто до початку Визвольної війни.

Портрет

https://pbs.twimg.com/media/EgVv-W9X0AEPFCk.jpg

Подякували: 0xDADA11C71

191

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Українська Вікіпедія пише, що на початку Визвольної війни Богдан Хмельницький: «напав на залогу Речі Посполитої на острові Базавлук (на Дніпрі) і знищив її. Це звільнило Запорізьку Січ від контролю Речі Посполитої, притягнуло запорожців на бік Богдана Хмельницького, обраного гетьманом».

Та сучасні дослідники (І. Стороженко, В. Смолій, В. Степанков) зазначають, що на той час Січ на острові Базавлук вже кілька років, як була знищена.

Це не означає, що були вбиті чи виселені всі січові козаки (низове військо), що жили на південних кордонах Речі Посполитої. Але єдиного могутнього військового центру вони не мали. А січ на Микитиному Розі, яку першою звільнив Хмельницький, була залогою реєстрового козаків (не січових) Черкаського чи Канівського полку. Реєстрові козаки перейшли на бік повстанців, перебивши своє польське командування. Реєстрове козацтво не вперше підтримували антипольські бунти, тому командирами, зазвичай, призначали поляків, що тільки більше дратувало місцеве населення. А наступну, Чортомлицьку січ, було побудовано вже за сприяння Богдана Хмельницького та за його проектом щодо організаційної структури. Тож, Хмельницький має безпосереднє відношення до створення Запорозької Січі у тому вигляді, який ми сьогодні знаємо.

Загалом збір матеріалу для другої частини політично-історичної гри «Гетьманщина» (https://historygame.net) йде досить важко. Можливо тому, що періодом правління Виговського я цікавився вже давно, а Хмельниччину знаю лише у межах шкільної та університетської програм. Тепер є стимул розібратися.

Подякували: /KIT\, 0xDADA11C7, Yola3

192

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Виявляється, висловлювання коронного гетьмана Миколи Потоцького, щодо козацько-селянський повстань, які передували визвольній війні під проводом Хмельницького, настільки відомі, що потрапили до тексту білетів ЗНО з історії.

Цитата:
«Хто ж затримає народ, коли в нього так закрутилися колеса свавілля, що їх ніяким чином не можна стримати!.. Переконався я про це під Кумейками: зимою знищив Павлюка, на весну, незважаючи на такий великий розгром, ожив Острянин. Розгромив я Острянина — зразу ж було обрано керівником Гуню, і я двадцять тижнів вів з ним війну та ледве привів до послуху зброєю і немалим пролиттям крові!..»

Тут згадується повстання Павлюка, про яке я писав раніше і повстання Острянина та Гуні. Це великий козацько-селянський, бунт який спочатку очолював Яков Остринин. Після військової поразки і відступу частини повстанців разом із ватажком на територію Московського царства, командування прийняв Дмитро Гуня.
Всі ці криваві події відбувалися незадовго до повстання Хмельницького. Тож запалити вогонь бунту Богдану Зиновію, мабуть, було не так складно як довести його до утворення нової держави – Війська Запорозького. І часто за військовими діями залишаються малопомітними великі дипломатичні та юридичні перемоги та поразки. Дуже хотілося б це відобразити у другій частині політично-історичної гри «Гетьманщина» (https://historygame.net/).

Подякували: 0xDADA11C71