181

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Хочу ще раз торкнутися теми, про яку писав і говорив раніше. А саме про графічні зображення Запорозької Січі. Вся графіка у грі «Гетьманщина» (https://historygame.net/) є легальною. Я використовував фрагменти картин, чиї автори померли більше 90 років тому, або фрагменти зображень, які мені надали автори. Щоправда, є пару малюнків чиє авторство невідомо. Але я так і не зміг знайти пристойного малюнка із зображенням Запорозької Січі. Більшість малюнків або дуже схематичні, або містять слово «Січ», хіба що у назві. Наприклад, на відомій картині Рєпіна «Запорожці» ніяких атрибутів Запорозької Січі не видно. Тому, де саме знаходяться козаки що пишуть листа, точно сказати не можна.

Сучасних малюнків Січі я теж не знайшов. Деякі матеріали мені порадили гравці. Так я дізнався про макет Микитинської Січі, що знаходиться у Дніпровському історичному музеї. Зроблений він був ще за радянських часів, у 1977 році. Крім того, «знайшлася» картина сучасного художника Юрія Журка «Січ». На ній видніються стіни, що дуже нагадують сучасну реконструкцію Запорозької Січі на острові Хортиця. Це, мабуть, найкращий тематичний малюнок який я побачив. Ще показували картинку М. Шіверського «Різдво на Січі». Але там антураж, як на мене, мало нагадує Січ. Адже, замість великих куренів, зображені невеличкі хатинки із віконечками. Можливо, це якісь хутор поряд із Січчю.

А у грі я використав фотографії реконструкції Січі на острові Хортиця. Фото оброблені таким чином, аби виглядали як малюнки. А якщо хтось раптом знає пристойні малюнки Січі – пишіть у коментарях.

Малюнок Журка

https://pbs.twimg.com/media/Eep6jIMX0AAAOl2.jpg

182

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

якщо автор помер, це не означає, що нема правовласника

183

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

ur_naz написав:

якщо автор помер, це не означає, що нема правовласника

ЗАКОН УКРАЇНИ Про авторське право і суміжні права написав:

Стаття 28. Строк дії авторського права
1. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення і починає діяти від дня створення твору.

2. Авторське право діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті, крім випадків, передбачених цією статтею.

3. Для творів, оприлюднених анонімно або під псевдонімом, строк дії авторського права закінчується через 70 років після того, як твір було оприлюднено. Якщо взятий автором псевдонім не викликає сумніву щодо особи автора або якщо авторство твору, оприлюдненого анонімно або під псевдонімом, розкривається не пізніше ніж через 70 років після оприлюднення твору, застосовується строк, передбачений частиною другою цієї статті.

4. Авторське право на твори, створені у співавторстві, діє протягом життя співавторів і 70 років після смерті останнього співавтора.

5. У разі, коли весь твір публікується (оприлюднюється) не водночас, а послідовно у часі томами, частинами, випусками, серіями тощо, строк дії авторського права визначається окремо для кожної опублікованої (оприлюдненої) частини твору.

6. Авторське право на твори посмертно реабілітованих авторів діє протягом 70 років після їх реабілітації.

7. Авторське право на твір, вперше опублікований протягом 30 років після смерті автора, діє протягом 70 років від дати його правомірного опублікування.

8. Будь-яка особа, яка після закінчення строку охорони авторського права по відношенню до неоприлюдненого твору вперше його оприлюднює, користується захистом, що є рівноцінним захисту майнових прав автора. Строк охорони цих прав становить 25 років від часу, коли твір був вперше оприлюднений.

9. Строк дії авторського права після смерті автора і строки, встановлені частинами третьою - сьомою цієї статті, починаються від дня смерті автора чи з дня настання подій, передбачених у зазначених частинах, але відліковуються з 1 січня року, наступного за роком смерті чи роком, в якому відбулася зазначена подія.

{Частина дев’ята статті 28 в редакції Закону № 850-IV від 22.05.2003}

10. Особисті немайнові права автора, передбачені статтею 14 цього Закону, охороняються безстроково.

184

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

наступну статтю почитайте...

185

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

ur_naz написав:

наступну статтю почитайте...

Читав, можете детальніше розкрити свою тезу?

Подякували: leofun011

186

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

якщо авторське право перейшло у спадщину, а потім було продане, то не можна використовувати об'єкт авторського права без згоди з утримувачем авторського права. тож краще наняти художника, або композитора, аніж брати чуже

187 Востаннє редагувалося koala (06.08.2020 04:12:02)

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Скажіть, які саме слова у словосполученнях "Авторське право діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті" та "фрагменти картин, чиї автори померли більше 90 років тому" вам невідомі?
Чи, може, у вас викликає сумніви той факт, що 90>70?

А так - звісно, права успадковуються. Поки діють. Коли не діють - не успадковуються, логічно, правда?

Подякували: 0xDADA11C7, leofun012

188

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

ur_naz написав:

якщо авторське право перейшло у спадщину, а потім було продане, то не можна використовувати об'єкт авторського права без згоди з утримувачем авторського права. тож краще наняти художника, або композитора, аніж брати чуже

Я не хотів натискати на подяку вам. Я випадково. Я не хотів взагалі влазити в цю дискусію. Але оскільки я натиснув дякую тепер м мушу висловити свою думку.

Прихований текст

Пане ur_naz недойобуйтесь безпідставно до людини котра зробила хорошу річ і дозволила всім безкоштовно користуватись нею.

Подякували: leofun01, koala, 0xDADA11C73

189

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Впродовж спекотного літа, я почав розробку нової частини історично-політичної гри «Гетьманщина» (https://historygame.net). Як я писав раніше, планую присвятити її Визвольній війні 1648-1657 років. Хочу подякувати тим гравцям першої частини, які мені допомагають із пошуком матеріалів. Тож проект потроху рухається.

Також хотів написати цікавий факт із теми яка часто спливає в моїх текстах - одежа козаків. До 19 століття розвиток хімії, у порівнянні із сучасністю, був невисоким. Одежу шили із природних матеріалів та фарбували природними барвниками. Відповідно, синій колір у ті часина на території Європи (і не тільки Європи) був досить цінним. Адже сині природні барвники майже відсутні.  Є, звичайно, індиго, але росте він, переважно, у тропіках. Бачив посилання, що були спроби вирощувати його у Германії, але результати були невтішними. Отже, можна стверджувати, що  різні яскраво-сині жупани, штани, шапки які часто зображають на простих козаках, скоріш за все, є лише фантазією авторів. Бо дозволити собі одежу таких кольорів могли лише вельми заможні люди.

Цікаво, звідки пішла звичка зображати козаків у червоному та синьому вбранні?

Подякували: 0xDADA11C7, ReAl2

190

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Оскільки збираю матеріал для наступної частини історично-політичної гри «Гетьманщина» (https://historygame.net), вирішив повернутися до формату постів-запитань. Заздалегідь  хочу подякувати тим, хто відповідає. Адже точної інформації щодо більшості питань у мене нема. А оскільки серед моїх читачів немало людей, що цікавляться історією, то у відповідях я неодноразово знаходив цікаву інформацію, якої у «вікі» чи «на першій сторінці гугла» нема.

А тепер подивимося на портрет, роботи самого Пітера Рубенса. Впізнаєте цього імпозантного чоловіка? Якщо ні, то нагадаю – це один із царів Московії. А запитання наступне – про що він домовлявся із Богдано Хмельницьким  ще 1646 року? Тобто до початку Визвольної війни.

Портрет

https://pbs.twimg.com/media/EgVv-W9X0AEPFCk.jpg

Подякували: 0xDADA11C71

191

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Українська Вікіпедія пише, що на початку Визвольної війни Богдан Хмельницький: «напав на залогу Речі Посполитої на острові Базавлук (на Дніпрі) і знищив її. Це звільнило Запорізьку Січ від контролю Речі Посполитої, притягнуло запорожців на бік Богдана Хмельницького, обраного гетьманом».

Та сучасні дослідники (І. Стороженко, В. Смолій, В. Степанков) зазначають, що на той час Січ на острові Базавлук вже кілька років, як була знищена.

Це не означає, що були вбиті чи виселені всі січові козаки (низове військо), що жили на південних кордонах Речі Посполитої. Але єдиного могутнього військового центру вони не мали. А січ на Микитиному Розі, яку першою звільнив Хмельницький, була залогою реєстрового козаків (не січових) Черкаського чи Канівського полку. Реєстрові козаки перейшли на бік повстанців, перебивши своє польське командування. Реєстрове козацтво не вперше підтримували антипольські бунти, тому командирами, зазвичай, призначали поляків, що тільки більше дратувало місцеве населення. А наступну, Чортомлицьку січ, було побудовано вже за сприяння Богдана Хмельницького та за його проектом щодо організаційної структури. Тож, Хмельницький має безпосереднє відношення до створення Запорозької Січі у тому вигляді, який ми сьогодні знаємо.

Загалом збір матеріалу для другої частини політично-історичної гри «Гетьманщина» (https://historygame.net) йде досить важко. Можливо тому, що періодом правління Виговського я цікавився вже давно, а Хмельниччину знаю лише у межах шкільної та університетської програм. Тепер є стимул розібратися.

Подякували: /KIT\, 0xDADA11C7, Yola3

192

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Виявляється, висловлювання коронного гетьмана Миколи Потоцького, щодо козацько-селянський повстань, які передували визвольній війні під проводом Хмельницького, настільки відомі, що потрапили до тексту білетів ЗНО з історії.

Цитата:
«Хто ж затримає народ, коли в нього так закрутилися колеса свавілля, що їх ніяким чином не можна стримати!.. Переконався я про це під Кумейками: зимою знищив Павлюка, на весну, незважаючи на такий великий розгром, ожив Острянин. Розгромив я Острянина — зразу ж було обрано керівником Гуню, і я двадцять тижнів вів з ним війну та ледве привів до послуху зброєю і немалим пролиттям крові!..»

Тут згадується повстання Павлюка, про яке я писав раніше і повстання Острянина та Гуні. Це великий козацько-селянський, бунт який спочатку очолював Яков Остринин. Після військової поразки і відступу частини повстанців разом із ватажком на територію Московського царства, командування прийняв Дмитро Гуня.
Всі ці криваві події відбувалися незадовго до повстання Хмельницького. Тож запалити вогонь бунту Богдану Зиновію, мабуть, було не так складно як довести його до утворення нової держави – Війська Запорозького. І часто за військовими діями залишаються малопомітними великі дипломатичні та юридичні перемоги та поразки. Дуже хотілося б це відобразити у другій частині політично-історичної гри «Гетьманщина» (https://historygame.net/).

Подякували: 0xDADA11C71

193

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

В історично-політичній грі «Гетьманщина» (https://historygame.net) Мартин Пушкар виступає скоріше негативним персонажем. Адже він є провідником масштабного повстання проти уряду Івана Виговського.

При цьому він був послідовним соратником Богдана Хмельницького. Навіть брав участь у раді «в діброві» або, як її ще називають, «ради на пасіках». Мені важко сказати наскільки історично доконаним фактом є проведення цієї ради, але вона згадується у різних джерелах. Це була зустріч Богдана Хмельницького із чотирма найближчими соратниками поблизу Чигирина напередодні повстання. Як учасники згадуються Максим Кривоніс, Мартин Пушкар, Іван Богун та Матвій Борохович. Саме тут було виголошено одну із головних умов початку майбутнього повстання – повернення козацьких прав всім, кого їх позбавили. Зазначимо, умова не надто оригінальна - її виголошували майже всі повстанці етнічних українських земель. Робилося це задля отримання підтримки колишніх та й діючих козаків. Адже чисельність козацького реєстру, зусиллями Речі Посполитої, поступово зменшувалась.

Таким чином, Мартин Пушкар, що напередодні повстання дуже переймався козацькими вольностями, вже за кілька років після його закінчення підштовхував Гетьманщину до Московського царства, яке, зрештою, як ніхто нищило козацтво. Хочеться вірити, що робив він це через нерозуміння загрози.

Подякували: 0xDADA11C71

194

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Трохи більше тижня тому, в Україні пройшли місцеві вибори. Явка виборців на них, традиційно, була нижча ніж на загальноукраїнські. І це трохи дивно, адже Україна має велику історію місцевого самоврядування. В українській козацькій державі – Гетьманщині, місцеве самоврядування було на дуже високому рівні. Окремі територіальні одиниці країни – полки, мали своїх виборних очільників – полковників. В деяких випадках могли з’явитися наказні полковники – не обрані, а призначені наказом «згори». Та обов’язки вони виконували лише до обрання нового керманича, при цьому не мали всієї повноти владних повноважень. Наприклад, не брали участь у загальних полковничих радах. Запорозька Січ, розташована на півдні держави, раз на рік самостійно обирала свого керманича – кошового отамана. При цьому Січ власну політику включно із деякими міжнародними відносинами. Деякі міста як, наприклад, Київ жили за Магдебурзьким правом.

Богдан Зиновій Хмельницький – перший гетьман Війська Запорозького, не зміг передати владу своєму синові Юрію. Його наступником став колишній генеральний писар Іван Виговський, якого обрала старшинська рада (результат цієї події докладно розглянуто у історично-політичній грі «Гетьманщина» - https://historygame.net).

Таким чином, слід зазначити, що виборність влади, особливо місцевої, притаманна населенню українських етнічних земель. Можливо, цього разу на заваді активності виборців стала епідемія...

Подякували: 0xDADA11C71

195

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Кілька цікавих фактів про повстання Хмельницького, більш відоме, як національно-визвольна війна.

I. На момент початку повстання Богдану Зиновію Хмельницькому було вже більше п’ятдесяти років! Він вже не був молодим заповзятим бійцем. Це була немолода та досвідчена людина.

II. Велика кількість козацьких повстань напередодні Хмельниччини пов’язана, у тому числі і з тим, що зазвичай бунтівників амністували за умови видачі ватажків. Крім того, багато тогочасних козацьких повстань були зумовлені виключно бажанням розширення своїх привілегій, та не вбачали у Річі Посполитій ворога.

III. Скоріш за все Запорозька Січ, як укріплене військове містечко, на момент початку повстання, не існувало. Сучасні історики вважають, що Базавлуцьку Січ розорили поляки ще у 1638 році. Після початку постання, Січ, як єдиний військовий центр січових козаків, було відбудовано за планом Хмельницького на березі Чортомлика (це рукав Дніпра). Якщо не помиляюсь, саме її намагалися повторити реставратори у національному заповіднику Хортиця. Тож Січ, яку ми знаємо, було збудовано за безпосередньої участі  Богдана Хмельницького.

Подякували: FakiNyan, 0xDADA11C7, /KIT\3

196

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Останнім часом я намагаюсь доробити переклад гри «Гетьманщина» (https://historygame.net) англійською мовою. Хоча гра здається невеликою, вона містить досить багато текстів (більше ніж «Тарас Бульба» Миколи Гоголя). Із перекладом мені допомагають різні люди, тому виникла необхідність створення невеликого словника, аби однаково перекладалися  терміни. 
Наприклад, «Січ». Цю назву, зрештою, вирішили не перекладати. Хоча походить цей термін від типу укріплень, які будувалися козаками. Протре, сьогодні вже мало хто згадує фортифікаційні споруди коли чує «Січ».  Для іноземців цей зв’язок зрештою буде втраченим.
Виникли складності із словом «рада». Пишуть, що походить воно від німецького слова «Rat». Перекладати його англійською як «council» чи залишати «rada» підкреслюючи, що це не просто зібрання з метою обговорення – остаточно не вирішено. Можливо, старшинські ради не перекладати – виокремити цим їх особливість, а дрібніші зібрання – перекласти.
Ще у грі часто згадують ся «покозачені». Мені запропонували перекласти цей термін  як «cossackfied».  Мабуть це непоганий варіант, бо вводити багато якихось окремих термінів – погано, буде важко читатися.

Подякували: plusxx1

197

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Ще є слово - ''meeting''

Подякували: Gener_Al1

198

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Поздоровляю всіх із Новим роком. Рік був тяжкий, але мені все ж таки вдалося доробити та видати свою історично-політичну гру «Гетьманщина» (https://historygame.net). Тож мали місце і добрі події.
За часів Хмельницького (17 століття) взимку, через логістичні проблеми, військові дії майже припинялися. Тож холодна зима була відносно спокійним часом. Церковне Різдво було більшим святом, аніж Новий рік. Зимові святкування у Гетьманщині відбувалися досить масштабно. Читав, що заможні козаки навіть феєрверки запускали на свята. На Запорозькій Січі взимку зазвичай проводилися різні адміністративні заходи у тому числі і вибори. 
До речі, на сьогодні день українського козацтва святкується 14 жовтня, у день Покрови Пресвятої Богородиці.  Всі знають, що козаки дуже поважали Діву Марію. Хоча, як на мене, тут більша відсилка до січовиків. Саме їх центральна церква була присвячена Марії. В той час, як реєстрове козацтво, яке і було каталізатором повстання Хмельницького та його основною військовою силою, трохи відводиться на другий план.  Та потрібно пам’ятати, що саме кадрові військові – реєстрові козаки - були головними творцями Гетьманщини - першої держави на українських етнічних землях.

Ще раз вітаю всіх із святом. Сподіваюсь, наступний рік буде кращим!

Подякували: Arete, FakiNyan, iovchynnikov, 0xDADA11C7, plusxx, bebyk6

199

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Ще у грі часто згадують ся «покозачені». Мені запропонували перекласти цей термін  як «cossackfied».  Мабуть це непоганий варіант, бо вводити багато якихось окремих термінів – погано, буде важко читатися.

Англійський літературний відповідник - initiated (into smth / as Cossacks).

Подякували: 0xDADA11C7, Gener_Al2

200

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Поки займаюсь організацією перекладу історично-політичної гри «Гетьманщина» (https://historygame.net), хотів ще раз поставити питання, яке вже підіймав раніше.

Поява нової держави – Війська Запорозького потребувала її легітимізації. Тобто визнання іншими державами. Богдан Хмельницький, очільник  Гетьманщини, не був королівської крові. Саме тому він дуже сприяв шлюбу свого старшого сина Тиміша із Розандою Лупул – молодшою дочкою правителя Молдавії. Завдяки матері, діти Розанди і Тиміша мали б шляхетне походження і могли б на рівних спілкуватися із правителями інших європейських держав. Це, до речі, є вагомим свідченням того, що Богдан Хмельницький не прагнув переходу очолюваних ним земель під владу Московського царства. Він мав набагато більш честолюбні плани. На жаль,трагічна загибель Тиміша зашкодила заснуванню правлячої династії Хмельницьких. Та в багатьох джерелах я натикався на згадки про дітей Тиміша і Розанди – двох хлопчичків. Начебто після смерті сина ними опікувався старий Хмельницький.  Раптом хтось знає, де можна щось дізнатися про подальшу долю цих «перших українських монархів»?

Подякували: 0xDADA11C71