Порадьте якусь невелику, але якісну акустичну систему для квартири та кухні.
Я от буває вдома займаюсь, чи то зарядкою, чи то готую щось, і це може продовжуватись до години часу, то хочеться мати якусь музичну підтримку, бо зараз я тагаю з собою айпад на кухню, і іноді не дуже чутно, що воно там говорить.

Бажано, аби то можна було якось закріпити по кутах біля стелі.

а як правильно буде?

Почав навчати родичку, котра неайтішник від слова "зовсім". Ну як навчати... Змусив зареєструватися на codecademy. Ну як змусив... Набридав поки не зареєструвалася. Розказав що мова R нескладна для неайтішників, ну це я зрозумів коли спробував пройти декілька завдань на тому ж курсі; оскільки з перших же кроків там не було архискладних математичних рівнянь, то вирішив що це вона зможе подолати.

Пройшло декілька тижнів. Потім декілька місяців. Набридав, набридав... Почалися запитання типу "а чому треба писати формулу саме на цій стрічці"? А я звідки знаю чому. Кажу - це розуміння прийде пізніше, зараз просто треба виконувати завдання без відповіді на це запитання. І так пройшло ще декілька місяців.

Нарешті сьогодні я запросив її в zoom, змусив зайти на codecademy з розшареним скріном. Звісно, забула пароль від codecademy і не могла зайти. Пояснив, як відновити пароль. Відновила. Зайшла на сайт, перейшла на курс, відкрила наступне після виконаного завдання (не пригадую, можливо це було четверте завдання). Знову запитання - а чому треба писати формулу саме на цій стрічці?

```{r}
# писати формулу тут
```

Ну я без руля чому тут, кажу це markdown, а детальніше "до атомів" розжує хіба що розробник цієї мови, якщо вдасться з ним зустрітися десь в чаті, і він при цьому буде не надто зайнятий, в гарному настрої, не п'яний і т.д. Мовляв, щоб пройти цей курс, не потрібно знати відповідь на це запитання. А якщо поставити ціль спершу знайти відповідь на це запитання, то проходження наступного завдання знову відкладеться на N місяців.

Вмовив, пройшли разом три завдання. Далі попрохав пройти самостійно хоча б одне наступне і тоді дати мені знати.

Якби це не була дорога мені людина, то я би таким не мучився. Просто шкода дивитися як було вкладено купу зусиль, отримано архи-високий науковий ступінь і зараз животіти на якісь буквально 5 тисяч грн зарплати, з яких ще півтори тисячі (дослівно) нещодавно здали на подарунок якомусь там начальнику. При цьому колектив - буквально гадюшник, де над нею насміхаються що користується не останньою моделлю айфону (бо не бере хабарів).

Не перемикайтесь, ставте вподобайки (ні), підписуйтеся на канал.

Людина може не знати, що вона живе погано, якщо вона не бачила кращого життя.

Можливо, але тоді я не розумію жіночої логіки від слова "зовсім". Якщо все норм, то нащо мені скаржитися на колектив, на зарплату, на корупцію?

А якщо не норм, то чому б не пройти курс щоб мати шанс на якісь зміни? Ну я після шарингу скріну зрозумів чому - є проблеми з елементарним володінням комп'ютера. Але для цього потрібна практика. І ще потрібно просто проходити курс - неважливо чи є розуміння кожного завдання "до атомів" чи ні. Вважаю що довбати, довбати - це є шлях до успіху. Хоча якщо продовбати і потім захотіти розібратися "до атомів", то це лише плюс. А от пробувати зрозуміти "до атомів" і без цього не продовжувати виконувати завдання - це тупик.

Жінки скаржаться, щоб скинути емоційне навантаження, а не знайти вирішення проблеми. Більше вона вам не буде скаржитись, бо ви не чуйний і не хочете її підтримати, а навпаки її тероризуєте, коли вона відкрила вам свою душу.

Побачимо через якийсь час, чи вирішила самостійно завдання.

Спробую скласти план на випадок, якщо людина проявить бажання розвиватися в цьому напрямку:
1) закінчити курс R на codecademy
2) створити власний акаунт github
3) залити принаймні свої власні приклади вирішення задач R на codecademy з коментами - що саме було в описі завдання
4) довести свій pre-intermediate English принаймні до intermediate
5) створити профіль Linkedin
6) почати додавати рекрутерів
7) наважитися на найпершу співбесіду на трейні
змінити роботу.

Я думаю що це шлях не те щоб нереальний, знаючи свою родичку... Але це архискладний шлях. Мотивацією може бути хіба що реальна загроза голоду, але поки що батьки забезпечують. Тож... давайте побачимо що з того всього вийде. Я готовий час від часу її пінґувати.

Бог дав 

Однак не відволікаймося, в даному випадку це оффтопік. Зараз про мою родичку. Хоча я все сказав і чекатиму продовження.

R зараз лежить в калюжі крові біля ліхтарного стовбу, на місці злочину бачили Julia з пістолетом в руках.

Треба починати з архітектури комп'ютера і інформатики, теорії програмування - там всі смачні речі які запалять інтерес.

Пан FakiNyan десь писав щодо мотивації і проекту до якого байдужий, - моїм вирішенням в таких випадках завше було знайти щось в проекті, що матиме відношення до своїх, більш цікавих речей, - у мене останній раз наприклад було дещо, що мало відношення до обліку різного фізичного непотребу - побачив відношення до інвентарної системи, прекрасної, гнучкої і розширюваної для ігор (рольових), тож працював так, аби можна було застосувати описані програмні конструкції там, так як маю інтерес в тім, - що стимулювало інтерес і провокувало різні кружляння думок навколо того та роздумів стосовно того чи можна буде використати цей написаний код вже в своїх проектах.

    До речі, жодного разу не зустрічав дівчини, чи то пак "особини жіночої статі", яка б мала інтерес в чомусь, пристрасть, подібно тій який зустрічається в чоловіків, все якийсь непотріб зі значним соціальним компонентом. Може звісно є якісь що "лежать на спектрі" чи з Аспергером, та все ж, - не зустрічав.