Ви не увійшли. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.
Ласкаво просимо вас на україномовний форум з програмування, веб-дизайну, SEO та всього пов'язаного з інтернетом та комп'ютерами.
Будемо вдячні, якщо ви поділитись посиланням на Replace.org.ua на інших ресурсах.
Для того щоб створювати теми та надсилати повідомлення вам потрібно Зареєструватись.
Український форум програмістів → Інше → Тема для розмов
Сторінки Попередня 1 … 603 604 605 606 607 … 717 Наступна
Для відправлення відповіді ви повинні увійти або зареєструватися
В дощову погоду хилить на сон.
FakiNyan написав:frz написав:50-метровий флагшток з блискавкозахистом за 12 млн. грн. - мені одному здається таке вкладення коштів дещо дивним?...
ні
Ще раз повторюся: 12 млн. грн.
Все одно ні?Upd: Питання не в тому, чи потрібен нам флагшток, також чи потрібен там блискавкозахист. Лише вартість за, грубо кажучи, вертикально встановлену палицю... Скільки там реально пішло на матеріал і виконану роботу, а скільки розчинилося в повітрі?...
Мабуть заклали в ціну вартість Лексуса, який той флагшток рочавить )))
З Днем незалежності, Україно.
tchort написав:Проекція. Прожектор. Прожектіль. Прожект / проект. Як писав і говорив так і буду.
А чому ви проти окрім звички?
Я бачте, один з тих хто не терпить змін. Хоча "не терпить" не точно, - точніше "важко або/та неприємно переживає" неконтрольовані зміни у чомусь вже встановленому. Дотепна річ, - будь вони на краще чи на гірше (або навіть нейтральні), - не має великого значення.
Завше буде деякий час "незадоволення, роздратування" і відвертого "не прийняття". Просто безглуздий (чи ні) емоційний відклик, зазвичай триває від декількох годин до декількох тижнів, спадаючи - залежить від масштабу тих "неконтрольованих чи/та не планованих змін" (знаєте ті, що наче "як ні звідки", не приєднуються до інших систем, не творять якогось сенсу для мене).
Так як зміни в мові це не просто "хтось перемістив мої папери трохи правіше на столі й підлаштував крісло під себе" а трохи вище по шкалі, - тож "that's what I get". Але певен, скоро все пройде повз, вже наполовину байдуже, то просто спогади про роздратування рівень я навів.
Ще не допомагає, що деякі ті зміни звучать для мене доволі..."нерозумно", аби не вжити грубішого слова. Та один біс я не лінгвіст.
З Днем незалежності, Україно.
угу, взаємно 
Хто колись "програмував" на VBA для Excel / Access і зараз програмує на Python, чи бачите якісь асоціації? В мене постійно виникає відчуття що я далі пишу на віжуал васіку, тільки на дещо сучаснішій його версії )) Пояснити аргументовано мабуть не зможу, це на рівні суб'єктивних відчуттів.
https://replace.org.ua/post/106550/#p106550
А ви оберіть легшу простішу мову, наприклад PureBasic - на диво крисна штука. Я нею користувацькі інтерхвейси пишу, а головний (складний) код чистими сями і компілюю його в DLL.
Оце цікаво. І досі все так, коли дозволено питати?
Коли зовсім холодно, то хочеться спати. Мабуть таким чином організм хоче зберегти енергію? Якщо так, то мабуть в нас є щось спільне з бурими ведмедями, котрі взимку впадають в сплячку...
Якщо так, то мабуть в нас є щось спільне з бурими ведмедями, котрі взимку впадають в сплячку...
Ну з шимпанзе "трохи" більше. Вони "going apeshit" вже при +16.
Ймовірно щось індивідуальне.
Temperature displayed significant quadratic trends for nearly every sleep variable, such that T-as above or below thermoneutrality had similar effects on sleep patterns. Multiple comparisons showed that 21°C was the most disruptive condition, and that cold T-as were generally more disruptive to sleep than warm T-as. There were marked individual differences in sensitivity of sleep to cold.
-"The effects of high and low ambient temperatures on human sleep stages." (E.H Haskell, J.W Palca, J.M Walker, R.J Berger, H.C Heller)
Мені гірко про це говорити, але моя родина - етнічні українці...
**на правах жарту.
https://replace.org.ua/post/106550/#p106550
0xDADA11C7 написав:А ви оберіть легшу простішу мову, наприклад PureBasic - на диво крисна штука. Я нею користувацькі інтерхвейси пишу, а головний (складний) код чистими сями і компілюю його в DLL.
Оце цікаво. І досі все так, коли дозволено питати?
Зараз я б писав інтерфейси на C# чи Python, але PureBasic чудова мова.
frz написав:Хто в курсі, написання слова "проект" тепер граматично невірне, чи допускається паралельно із варіантом "проєкт"?
На щастя тут варіативності нема.
А в чому тут щастя, коли реальні українці з рідною українською мовою в реальному житті так не говорять? (Коли нормативною українською мовою не розмовлятиме жоден українець — ото вже щастя буде, мабуть...)
Ви ж розумієте, що для українця, змушеного жити в російсько-українському мовному середовищі, будь-яке Є на місці узвичаєного Е сприймається як симптом русизму? Навіть якщо в самій російській там Е вимовляється ідентично українському Е — все одно (так, ніби це «гіперрусизм», перебільшене кривляння; втім, у вимові деяких росіян справді можна почути «праєкт»). З цієї точки зору, «Европа» звучить чудернацько, але «більш по-українському», а от «проєкт» — теж чудернацько, але «більш по-російському». Літеру Є не просто так зробили важчою для написання — це не просто «місячний серпик з ниточкою», а натяк на те, що коли Є стає забагато, це вже незовсім українська мова. В принципі, це ж можна сказати й про Ґ, ще більш рідкісну в українській мові.
P.Y. написав:Нову норму писали збоченці, тому в ній допускається тільки проЄкт, з примусовим бридким кацапійським єканням.
Як щодо біЄкція?
Слово, яке я знаю лише з цього повідомлення, тому ніяких чітких асоціацій не викликає. Ну, так, паралель з рос. «биение».
P.Y.
Зроби частотний аналіз українського тексту і глянь на кластер голосна-голосна протів голосна-йотована голосна.
P.Y.
Зроби частотний аналіз українського тексту і глянь на кластер голосна-голосна протів голосна-йотована голосна.
Проте, йотація не є стандартним українським способом позбутися зіяння. В ролі вставної приголосної зазвичай фігурують В або Г, і якби слово «проект», засвоєне в існуючому вигляді, далі розвивалось за законами української фонетики, то мало б перетворитись на «прогект». Йотація на місці зіяння стає можливою лише там, де одна з голосних — І (з цієї точки зору, може бути виправданим діез -> дієз, але не проект -> проєкт чи поет -> поєт), та й то, В має пріоритет перед Й, тому в розмовній українській не «радійо», а «радіво», «радівце».
Літеру Є не просто так зробили важчою для написання — це не просто «місячний серпик з ниточкою»,
Djakuju za aneqdot.
Onov. Potcytav dalji — ctce syljnjice posmijav sja. Tak smijav sja lyce pislja dumok homopatsiv tcy konspiratoriv.
Завис на гомопацях. Пестлива назва гомосексуальних свиней? 
Ні, теорія змови тут ні до чого. Просто закономірним є використання простіших способів написання для більш частих звуків (чи їх поєднань) та складніших — для більш рідкісних. Особливо в тих випадках, коли розробники орфографії і самі є носіями мови, для якої це письмо використовується (в «подарованих» писемностях (створюваних неносіями мови) поява частих літер, незручних для швидкого письма, більш імовірна, але той, хто цим письмом зразу ж і користується, ймовірно, надаватиме перевагу легшим літерам у більш частих випадках, тоді як графічно складніші відтісняться на частотну периферію).
Чому йотація сама по собі не може виникнути, наприклад, у слові «кооперація» чи «коала»? Відповідь очевидна: там нема звідки тому [й] рости — ні О не звучить близько до ЙО чи ЬО, ні А не звучить подібно до Я. Але ж абсолютно те ж саме стосується й української Е! Бачите, ми її не звикли перетворювати на щось ЬЕ-подібне (на відміну від російської, де Е, коли його тягнуть, звучить зовсім не як Э (усупереч тому, що пишуть у підручниках з російської мови), а як щось з пом'якшуючими властивостями, як у нашої І). В українському Е внутрішнього потенціалу до йотації не більше, ніж в А, О, У. Так само й українське И не має схильності обростати йотацією — тому «ирій» перейшло в «вирій», а не «їрій». Тобто, в українській мові з усіх голосних йотаційний потенціал має ліише І, поблизу якої [й] може самовільно виникати, або ж сама І переходить в Й у рамках чергування. Так само, огублені голосні (У, О) мають спорідненість з В; призвук Г частіше з'являється поруч із А, Е (га, гей, Ганна). Хоча огубленість голосної необов'язково веде до появи саме вставної В, а не Г (горіх, діал. Гумань), а відсутність в голосної огубленості появу В не виключає (вирій; втім, можливо «ув ирій» -> «у вирій»). А от самовільної йотації в українській мові нема (йоріх (горіх), юхо (вухо), паюк (павук), Янна (Ганна), єй (гей), я (га)?!).
Радійо, кояла, юхо, поєт(швидше скажу писака, але то таке). Гм. Саме так дуже часто і кажу коли переходжу на той невідомий діалект який вважаю наймилозвучнішим в своїй голові.
P.Y., djakuju za aneqdoty, prodovguj.
