Re: Тема для розмов
mamkin haker написав:зробилиб замість ураїнської, англійську і позбавили себе багатьох проблем =_=
чому б всьому світу не перейти на англійську?Люди однієї нації зазвичай допомагають одне одному. І якщо твоя нація добре тримається разом, то у тебе набагато більше шансів стати успішною людиною, включно із імовірністю стати мільярдером, президентом, видатним художником/науковцем. Тому на це погодяться лише представники слабких націй або люди, що втратили національність.
koala написав:А чому б не на українську?
Якщо дійсно лише одна мова, а всі інші померли, то байдуже яку. А от англійцям зараз не позаздриш, бо у них немає своєї мови, вони її втратили.
Тільки от така взаємодопомога в межах нації — специфічна особливість націй-меншин. Якщо ти, наприклад, курд і живеш у Туреччині, то можеш сподіватися на підтримку інших курдів (і курдська мова стає для тебе секретним кодом, що відкриває доступ до курдської мережі взаємодопомоги). Якщо ти турок у тій же Туреччині, то всі навколо тебе турки, і більше взаємодопомоги, ніж у звичайних міжлюдських стосунках, ти не отримаєш (особливого ставлення на всіх не вистачить). Тобто, щоб це працювало для українців на Україні, 99% з них доведеться перестріляти, щоб вони стали повноцінною меншиною, змушеною підтримувати своїх, щоб вижити — але навряд чи це можна буде назвати позитивним зрушенням навіть порівняно з нинішнім станом.
Питання мови для великої нації — це питання організації ефективної інфраструктури. Іншими словами, мова повинна давати перевагу представникові нації, коли він, наприклад, хоче отримати освіту, роботу, здобувати знання, захищати свої політичні права і т.д. Якщо ти не можеш читати підручник з програмування, не вивчивши перед цим іноземну мову, то мовна ситуація в країні грає проти тебе: поки ти вивчаєш іноземну мову, іноземець вже вивчає програмування й швидше починає заробляти. Якщо ти не можеш працювати програмістом, не вивчивши іноземної мови — аналогічно. Якщо ти не розумієш мови юридичних паперів, які підписуєш, то легко можеш втратити свій дім та інше майно, ставши жертвою шахраїв чи недоброчесних комерсантів. Тобто, той факт, що ти володієш своєю мовою, повинен давати тобі фактичні переваги на своїй землі, а відсутність володіння іноземними (якими ти за замовчуванням не володієш) — навпаки, не створювати проблем для тих, хто їх не знає. Якщо це виконується на рівні окремих індивідів, то на рівні всієї нації отримуємо достатньо ефективну людську машину, здатну конкурувати з іншими великими націями.
Українці — нація велика (вже хоча б за рахунок кількості), але поводиться як мала́. Причому, мала й слабка — не зосереджена на внутрішній згуртованості (ми надто великі й товсті для цього), зате готова в будь-який момент зустрічати з хлібом-сіллю перших-ліпших зайд, просто-таки зациклена на питанні, як асимілюватися пошвидше (малоросійство чи малоєвропейство — з точки зору волі нації до самозбереження, приблизно одне й те ж) — навіть якщо окремий українець і може щось для себе виторгувати на цій асиміляції, це продаж себе за безцінь, справжніми ж отримувачами вигоди стають асимілюючі великі нації, що експлуатують український людський ресурс. З іншого боку, коли українську мову розглядають не з точки зору побудови ефективної інфраструктури, а з точки зору виключно «відрізнятися», то що з цим «відрізнятися» робити далі — втекти в гори й ховатися в криївках (усі кількадесят мільйонів носіїв, ага)?.. Тобто, обидві найрозкрученіші стратегії («асимілюватися» й «відрізнятися») виявляються хибними, працюють проти нас.
? українськими чи англійськими?
