Ну, не особисто Гітлер... Якби фон Брауна посадили/розстріляли за співпрацю з гітлерівцями, для яких він розробляв бойові ракети, то, можливо, американці так і не злітали б на Місяць.

Ну от перекладачі старої школи продовжували працювати, але «невидима рука ринку» вже робила свою чорну справу, тому й наклади такі маленькі — по суті, робота українського перекладача поступово ставала писаниною в шухляду.

І що тут могли зробити ті українці, що мови предків не зреклися? Ось як купувати українські книги, коли українською їх просто не друкували й не продавали в видимій кількості?

Здатність до самоорганізації лежить в іншій площині і не корелює з проукраїнськими поглядами. Українці загалом не надто схильні до колективізму — в радянські колгоспи, побудовані за зразком російських сільських общин, вони не організовувались самі — їх туди заганяли. А ви хочете, щоб ця маса індивідуалістів організовано виконувала прийняті ними спільно рішення? Так не буває — більшість людей схильні пливти за течією, незалежно від їхніх поглядів. Теоретично, щось могли зробити окремі індивіди з правильними переконаннями, якби в когось із них у руках опинилось достатньо ресурсу — тоді б він міг і космічні суми тратити на порятунок української книги. Проте, як ми знаємо, космічні суми рідко потрапляють у руки ідеалістів з правильними поглядами — вони збираються, як правило, в тих, для кого збагачення є самоціллю, а всим рештою (і мовою зокрема) можна пожертвувати. Тому українські комерційні видавництва зосередились на російській мові, книжки якою можна й за кордон продати, якщо тут ніхто не купить, плюс можливість друкувати більшими тиражами для більшого ринку вигідна сама по собі.

Ну і ні через які споживспілки не можна придбати те, чого не друкують взагалі. Мені, наприклад, було б приємніше читати комп'ютерну фахову літературу своєю рідною мовою — але ДЕ? Ніцше — це, звичайно, круто, але реальні потреби реального українця самою гуманітарщиною не обмежуються. (Ні, раніше я й сам узяв трохи участь в одному з таких перекладів, але попитайте краще в того, хто цю справу організовував, скільки зусиль для нього коштувало, щоб ця книжка українською взагалі потрапила в друк. А скільки ще їх не перекладено й не надруковано? Одна така книжка (хай навіть і з категорії «талмудів») — це крапля в морі).

Ще одне: а як українці взагалі у щось організуються, якщо кожен із них переконаний, що всім іншим українцям це непотрібно (а отже, й організовуватись немає з ким)?

Знову ж, градус пасіонарності не корелює з правильними переконаннями — не всі радикали є «нашими», і не всі «наші» є радикалами. І для довготривалої спільної справи потрібна не купка радикалів (їх надто мало, і все, що вони мають — це їхні десятки-сотні життів), а велика маса отих сонних поміркованих обивателів, які б, може, щось і робили, якби було з ким, але просто надто пасивні, щоб спільно організуватися й спрямувати свої ресурси туди, куди треба.

Я спираюсь не на джерела, а на здоровий глузд. Не всі люди (і навіть не всі українці), які у щось організувались, мають проукраїнські погляди — це очевидно? І не всі люди з проукраїнськими поглядами займаються організованою діяльністю в команді таких же, як вони, однодумців — гадаю, це теж очевидно. Зрештою, навіть участь у такій організації необов'язково свідчить про переконання людини (яка може бути засланим шпигуном, або просто потрапити туди за компанію з другом, або організації навіщось знадобилась участь цієї людини, або сама людина використовує організацію для якихось власних цілей). То в чому тоді кореляція? Так, звичайно, хтось, хто потрапив до такої організції, може змінити свої погляди (причому, в обох напрямках) — тут кореляція вже є. Але в загальному випадку, якщо ми беремо пересічного українця з проукраїнськими поглядами, то ні до якої організації він, імовірно, не належить (якщо належить, то до якої?).

А тепер, будьте ласкаві, покажіть мені пару монографій на тему «1234+1=1235».

Де дістати 1С 7.7? На диво вкрай мало де можна завантажити 7.7 а все що я познаходив хоче ліцензію (принаймні це вірно для Windows 7 64 bit). 8.3 геть незрозуміле і виглядає як витвір чиєїсь хворої уяви з меню яке ховається за мікроскопічною кнопкою в кутку вікна. Напишіть. І пришліть файлик.

https://duckduckgo.com/?q=1%D1%81+7.7+% … amp;ia=web
найперша силка

А взагалі, можливо, саме в цьому і проблема: «справжні» бачать лише «справжніх», самі організовуються між собою, самі для себе наділяють своє життя сенсом — і... ніякого результату в історичному масштабі. Бо інертна маса як була інертною, так і залишилась — якщо її хтось і намагався привести в рух, то не наші однодумці і не в потрібному нам напрямку. Чи варто «справжнім» ображатись на «інертних», якщо «справжні» до «інертних» навіть не намагалися достукатись?

І не треба брехати собі, що це вони всі якісь бидлосовки, що моляться на «Бригаду», і тому до них не достукатись. Це просто «піпл», який «хаває» — що йому згодували, з тим він і житиме. Демонічних справжніх ватників, що за Сталіна-Путіна серце собі з грудей вирвуть і нарізаним на блюдечку подадуть, там теж обмаль. Просто вмикаєш телек, щоб щось подивитись — а там самі «менти» і «русскіє хіти» — то від чого з цього їм фанатіти? І чи хтось узагалі намагався змінити їх? У загальній масі того, що намагаються нам впарити, є що-завгодно — і проповіді єговістів, і кредити без процентів, і послуги екстрасенсів, і лікування алко- та наркозалежності — тільки не українська книга. Якщо люди вже призвичаїлись якось без неї обходитись, то, гадаєте, вони самі почнуть її невтомно шукати, долаючи всі перешкоди й мимовільно самоорганізовуючись у споживспілки?..

Узагалі, будь-яка самоорганізація людей — міф: завжди має бути хтось, хто їх організовує. Якщо це повстання, то мають бути лідери повстання, підпорядковані їм польові командири і т.д. Якщо це просвітницька організація, то в неї мають бути організатори (в вигляді або централізованої ієрархічної піраміди, або незалежних місцевих осередків), і має бути хтось, хто безпосередньо ходитиме по хатах, щоб донести світло знань до нікчемного бидла. Так роблять єговісти — і це дає результат. Так ще в дореволюційні часи діяла «Просвіта» — і це дало довготривалий результат. І так не робить ніхто з сучасних українських націоналістів.