вже майже середина лютого, а ці дивні люди й досі ходять з дзвоником і стукають у двері

Нещодавно зрозумів що Windows це в цілому повна срака за винятком деяких речей. Linux краще, але теж відстійчик якийсь. І нам всім потрібно переосмислити будову PC та створити якісь нові ОС. І роль хліба як я гадаю недооцінена в нашому супільстві. Зазвичай хліб є таким собі доповненням до їжі, проте як на мене хліб є самостійним продуктом і, наприклад, зовсімм необовʼязково готувати до мʼяса ще щось якщо на кухні вже є хліб.

Мати повідомила що Росія почне наступ 16 числа. Каже що сина–контратника її колеги не пустили додому. Я вже почав тренуватися стріляти. Поставив Counter-strike 1.6.

Сусіди–пʼяниці теж готуються до війни. Пʼють вино і дивляться Tik-tok. YouTube для бидла.

Афганець - в сенсі не житель Афганістану, а так званий "воїн-інтернаціоналіст"? Ну, то так... вони воювали за країну-окупанта - Радянський Союз, тож були окупантами. Куди правди діти? Але в якомусь же ж сенсі вони були і жертвами радянського режиму, задурманеними безправними гвинтиками системи, які могли вважати себе героями, могли вважати себе загарбниками, але не мали особливої змоги відмовитись від участі у тій ганебній війні. Тому пам'ятники, я би, все ж залишив, а от відношення до них пропонував би змінити, як до пам'ятників жертвам війни у Афганістані.

тільки треба прослідкувати, аби таблички нормальні були, бо оце бачу, що в Києві до такого пам'ятника якась дурна кацапська табличка про фіг знає шо

через то і тре таблички змінювати, оце, шо у Львові є - Полеглим громадянам львівщини в афганській війні (чи якось так) + роз'яснювальна табличка, аби було зрозуміло, шо це не Українці напали на Афганістан, і не навпаки, а окупант відправив українців воювати за його інтереси, і вибору не дуже то було (хоча вибір, звісно, завжди є)

Патріоти за окупантів, ви не розумієте, тоді окупанти були хароші, а зараз погані. А за поребриком, до речі, такою шизою не страждають, як би ми до них не ставилися.

Повірте, не всі такі. Мій батько цілком свідомий, що то була інтервенція совку. Навпаки доводилося його переконувати не соромитися, бо то ж він не зі своєї волі туди поїхав.

Гадаю, варіант пам'ятників як у Львові — потрібний, бо знаю як очевидець, що «афганці» то одні з жертв комуняцького режиму, котрих якщо не вбили на війні, то пошкодили психіку заради безглуздих імперських амбіцій. І туди ж можна відзначити позитивні моменти: вірність присязі (котру українські «афганці» демонструють досі і на Майдані, і на війні з РФ), доблесть (факт інтервенції беззаперечний, але воювали з моджахедами, ворогами західної цивілізації, котрим анітрохи не симпатизую), згуртованість.