Майже офтопік, але: працював я колись в одному відомому банку, відповідав за "економічні нормативи" (начальник відділу). Так от, розрахував що потрібне збільшення капіталу банку задля збереження необхідних показників через значні темпи росту активів. А мені у відповідь, починаючи від Голови правління, - "викручуйтеся іншими способами, не будемо вкладати гроші __внікуди__". Ну я тоді просто відкриваю постанову НБУ щодо невиконання нормативів і цитую кирилицею по білому про пекельні кари каральні заходи банку на кшталт зупинки кредитування і т.д. На диво швидко погодилися після цього. Але! Час вже втрачено, на розгляд заявки піде декілька місяців відповідно до внутрішніх інструкцій НБУ. Ну я тоді попрохав щоб в НБУ щодня телефонували заступники Голови правління із запитаннями про нашу заявку (телефонував і я, але моя посада не звучала достатньо грізно).

Про що це я? Ну так ми встигли тоді з нашою заявкою. Буквально за якісь лічені дні до критичного показника - ррраз і збільшився капітал відповідно до погодження НБУ. Але ж треба було щоб комусь допекло і причому "комусь" на високих посадах.

Потім про мою ідею телефонувати в НБУ цей Голова правління навіть дав інтерв'ю якомусь спеціалізованому виданню. Бо було доволі на слуху в міжбанківському середовищі, що ми збільшили капітал у рекордні терміни. Про мене, звісно, не згадали - але мені цього й не треба було.

Так і тут... є довгі процедури, але якщо нагорі чітко розуміють потребу, то відповідні підлеглі не будуть мати час пити чаї з печивом в обідню перерву, а будуть відповідати на дзвінки з питаннями "ну шо там", і відповідно процес піде швидше...

Як я вже писав вище, мені байдуже ставлення до мене. Заради економії вашого часу та решти життєвих одиниць пропоную абстрагуватися. Тож суть: чинному Президенту було _не_надто_ важливо аби цей вид озброєння розвивався, однак на вищенаведеному прикладі продемонстровано, що пришвидшити процеси теоретична можливість була, принаймні дивлячись на зовсім іншу галузь.