Ви не увійшли. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.
Ласкаво просимо вас на україномовний форум з програмування, веб-дизайну, SEO та всього пов'язаного з інтернетом та комп'ютерами.
Будемо вдячні, якщо ви поділитись посиланням на Replace.org.ua на інших ресурсах.
Для того щоб створювати теми та надсилати повідомлення вам потрібно Зареєструватись.
Український форум програмістів → Інше → Викривлення мов (суржик)
Сторінки Попередня 1 2 3 4 5 … 8 Наступна
Для відправлення відповіді ви повинні увійти або зареєструватися
ReAl написав:Droid 77 написав:-- Свічни на інший проект.
Я саме такий суржик мав на увазі.«Продаю вайтові трузера на зіперах з файновим лейблом на лефтовому покеті» — це не суржик, а варваризми.
То виходить що в ІТ сфері лише мовні варвари працюють? )))
І це закономірно. Якщо все комп'ютерне залізо в нас імпортне, то назви, під якими його продає виробник, неминуче просочуватимуться в мову країни-імпортера. Це ж стосується і термінів у програмуванні — якщо для організації циклу використовується ключове слово while, то було б дуже дивно, якби більшість програмістів називала це не «цикл вайл», а «цикл поки».
Так, створення «національних» мов програмування, де всі англійські ключові слова замінено українськими, вважається дурницею — реальних переваг така локалізація не дає. Хоча, якби актуальними були мови назразок COBOL, де не просто ключові слова на основі англійських, а вся мова побудована на імітації людської (грубо кажучи, для англомовного непрограміста текст коболівської програми зрозумілий приблизно так само, як для неюриста — юридичний документ на його рідній мові), то правильна локалізація такої мови вимагала б перекладу команд цієї мови — інакше для людини, що живе в іншому мовному середовищі, всі переваги такої «людськості» втрачаються, і замість коду, який може читати непрограміст, вона отримає щось переускладнене й неінтуїтивне (що не дивно — людські природні мови взагалі складні).
Ще про «суржиковий» код на кількох мовах. Насправді я постійно так роблю. Це досить зручно — розміщувати в одному пакетному файлі і код програми (на Джаві, Сі, Паскалі тощо), і інструкції з компіляції та запуску цієї програми.
@(echo ^(^*
@type "%~f0")>"%~dpn0.pas"
@call fpc "%~dpn0.pas" >nul
@del "%~dpn0.pas"
@del "%~dpn0.o"
@"%~dpn0.exe" %*
@goto :eof
:mode=pascal:*)
var
i, a, b, c: integer;
//k, v: string;
begin
writeln;
a:=ord(' '); b:=255;
//or get a, b from paramstr
for i:=1 to paramcount do begin
if paramstr(i)='-f' then
val(paramstr(i+1), a, c)
else if paramstr(i)='-t' then
val(paramstr(i+1), b, c)
else if paramstr(i)='-F' then
a:=ord(paramstr(i+1)[1])
else if paramstr(i)='-T' then
b:=ord(paramstr(i+1)[1])
{else if }
end;
for i:=a to b do begin
write(i:6,'-',chr(i));
if i=13 then begin
writeln;
writeln('<---------------------------------------------------------------|')
end;
if i mod 8 = 7 then writeln;
end;
writeln
end.Йдеться, звичайно, не про комерційний код. Код, який для себе пишу я, не є ні комерційним, ні демонстраційним, ні навіть навчальним, його нема сенсу оформлювати за всіма правилами — ніхто ці ритуальні дії все одно не побачить і не оцінить. Оформлювати маленьку програмку як «Проект» з одним чи кількома допоміжними файлами (мейкфайл чи окремий батник для компіляції) — дещо накладно. Вводити команди компілятора руками — незручно. Запускати щоразу IDE, щоб у ньому перекомпілювати програму — накладно по часу, мені зручніше все робити в одному текстовому редакторі. Тому текст на довільній мові програмування розміщую в батнику, на початку якого дописую заголовок для виклику компілятора. Так, там є певні складнощі з суміщенням синтаксису різних мов з батником, для кожної мови потрібен свій підхід, але я склав колекцію заголовків для різних мов, і просто підставляю потрібну заготовку.
Код... нема сенсу оформлювати за всіма правилами — ніхто ці ритуальні дії все одно не побачить і не оцінить.
Ось це дуже даремно, хіба що за кадром є для цього вкрай сильний аргумент крім того чим вже поділилися. Якось я полінувався підчистити від того що не мали б бачити сторонні очі і закомітити у власний репозиторій код з databricks (python + scala + bash + sql). І тут мене якраз запитали з однієї компанії, чи мій код є десь в репозиторії. Адресу я дав, однак цікавого для себе вони там не знайшли. А це був проект, який я піднімав з нуля на 90% сам. Код і досі є в архіві, але ж треба бути "свіжим" щоб переглянути все - зараз на це б пішло добрих декілька днів, а на це саме тепер нема часу.
Ніколи не знаєш де воно пригодиться.
Ось зараз пишу аплікацію, і оскільки угода не забороняє, планую частину закомітити у власний репозиторій. Тож пишу як для себе, за всіма правилами. Потім ще й собі планую зробити код-рев'ю за допомогою ґпт, чув що воно в цьому грамотне, але ще не пробував.
Ну, я давно поза контекстом. Від дурної ідеї зацікавити якусь компанію своїми школярськими вправами давно себе відучив. Зате маю свободу дій — можу писати так, як мені подобається, експериментувати, шукати кращі способи оформлення коду. Не гребую й елементами езотеричного програмування, якщо це має практичний сенс. Мій стиль написання коду еволюціонує, але зовсім не в тому напрямку, що котується на ринку. Якщо дотримання чужих уявлень про «правильно» нічого взагалі не дає, чи варто на це «правильно» озиратися?
Хто і як ставиться до паплюження будь якої мови?
Маю на увазі будь які мовні зміни.
Чудово ставлюся. Будь-які мовні зміни означають, що мова жива.
Приблизно це і мав на увазі.
От як приклад:
-- Перемкнись на інший проектДебільною мовою може прозвучати як:
-- Свічни на інший проект.Я саме такий суржик мав на увазі.
Запозичення іноземних слів обгрунтоване лише тоді, коли в рідній мові не існує нічого такого. Тоді слова запозичують.
Професійне арґо існувало в усі часи.
За межами айті-сфери (чи ширше — аутсорсу) ніхто не говорить таким сленгом і навіть просять балакати «нормально», якщо сироїд забудеться.
+/- той самий сенс що й в російській.
юпка -- "верхній жіночий одяг у вигляді довгої корсетки" (комбінація корсетки і спидниці)
піл -- "нари в селянській хаті, розміщені між піччю і протилежною до печі стіною" (дерев'яна підлога -- це теж саме тільки по ній ходять а не лежать)
кукла -- "загорнений у ганчірку жований хліб" (щось замотане, як лялечка в комах. саме слово -- кримськотатарського походження)
Це як сказати, що горила й людина — це ± одне й те ж. Предківська форма спільна, деяка схожість зберігається, але різниця відчутна. Гадаю, якщо російськомовній дитині замість «куклы Барби» запропонувати жований хліб у ганчірці, то вона це не оцінить. «Юпка», як видно з опису, є верхнім одягом, що вкривав не лише ноги й стегна, а й торс та плечі, і хлопчик з якогось оповідання, що виходив надвір у материній юпці, не скидався на шотландця в кілті. Піл мав більше спільного з ліжком, ніж з підлогою (на підлозі, долівці чи й просто на землі коло хати українські селяни теж спали, але, як правило, влітку, коли тепло).
В колекцію мовних покручів, які до того ж увійшли в словники, через що люди котрі не вживають українську у повсякденному житті, легітимно вживають "ось це" і не відчувають яке воно огидне:
придбавати
володілець
Ем... а як доконане дієслово від "придбати"?
koala
І ви туди ж???
"Придбавати" - це калька зі староболгарського суржику, яке "ок" для тих хто думає староболгарською у повсякденному житті бо до того ж мають підтвердження у словнику, котрий складали такі ж люди, а українське слово - просто купувати.
"Народе мій, оцей непотріб//Ти за які гріхи придбав" - це що, можна адекватно замінити на "купив"?
koala
Я суто і виключно про штучну форму "придбавати", яка є похідною від цілком нормального слова "придбати".
придбавати --> купувати
Я в шоці, що це комусь треба роз'яснювати. Але з мого досвіду проживання в Києві, там це доволі повсякденна річ.
Хоч бери петицію пиши в журнал малятко: "вилучити зі словників української мови покручі `придбавати` та `володілець`".
Якщо комусь корисно, то володілець --> власник.
Ні, купувати - це доконана форма від купити. А як від придбати?
koala
Нема. Не існує. Вигадано штучно тими хто не думає українською в повсякденному житті, бо купувати їм не достатньо, оскільки, цитую, "воно мені не звучить так як я хочу" (бо звучить в голові староболгарське "пріобрєтать").
"Придбати" не є повним синонімом "купити", радше "набути".
"Придбати" не є повним синонімом "купити", радше "набути".
Це у вашій голові і в головах подібних вам, хто не думає українською у повсякденному житті, а перекладає в голові зі староболгарської.