Буду заперечувати. У війнах беруть участь цілі держави й народи, тож було б дивно, якби все це відбувалось виключно з волі невеликого кола правителів (в багатьох випадках демократично обраних, до речі) заради виключно їхніх дрібних інтересів. Решта армії куди дивиться? Загальновідомий факт: з початком війни популярність влади здебільшого зростає. То хто насправді винен у війнах — правитель, що віддає накази, чи народ, який його навіщось обрав і заохочує до війни? І найцікавіше, попри загальну збитковість війни для всіх її учасників і ризикованість для правителів, війна приносить вигоду народові-переможцю, збираючи в його руках територію з ресурсами та захищаючи від ризику бути завойованим в майбутньому.

Ядерну зброю має сенс застосовувати як інструмент залякування, коли інші засоби не діють. Для залякування здебільшого достатньо періодичних ядерних випробувань — демонстрація сили без побічних жертв. Очевидно також, на ядерну державу ніхто не ризикне нападати (ні інша така ж держава, ні, тим більше, без'ядерна), тоді як сама ядерна держава може собі дозволити воєнні дії проти країн без ядерного щита. Тож для народу, який мріє загарбати свого сусіда, буде вигідно, якщо цей сусід відмовиться від ядерної зброї та будь-яких спроб її розробити, а його населення відчуватиме релігійний жах перед будь-якими ядерними технологіями.

У світі, де ядерну зброю має кожна держава, вести війну — собі ж дорожче. Ніякий народ не стане вести війну на самознищення.

Так «жити мирно й щасливо» цілком поєднується з успішним веденням війни на чужій території. Якщо стоїть вибір «жити мирно, але впроголодь» чи «силою зброї вибороти місце під сонцем», вгадайте, який варіант викличе більше ентузіазму в населення?

Міжетнічна різня, яка може тривати до повного винищення тих, хто ріже менш успішно. Це не той випадок, коли обидві сторони можуть миттєвого взаємознищитись.

У чому подібність? Третина населення займає проросійську позицію, третина — проукраїнську, третині взагалі якось байдуже. Такий-собі політичний пластилін, з якого невеликими зусиллями можна зліпити що-завгодно — і армію ДНР, і батальйон «Донбас».

Посадити всіх народних депутатів, чиновників, суддів, прокурорів та службовців 1991-2016 років. За принципом 1, 3, 5 років на посаді - отримує 2, 6, 10 років ув'язнення. Якщо працював у владі більше 3 років - з конфіскацією майна.
Якщо людина намагається втекти з країни - строк подвоювати.
Тих що втекли повертати в Україну.
Справедливість є, за неї варто боротись!
Вимагаю суворої справедливості!

Та всі так кажуть... а за кілька років дізнаються, що така-то шухлядка чомусь завжди підозріло закрита і зацементована, а якщо її просвітити - то і ключів там бозна-скільки, десь від половини Кончі-Заспи (ну чи від третини, решта все ж від Нових Петрівців та інших Пуща-Водиць), і рахунки-фактури на повнісінький набір ювелірної сантехніки знаходяться

Та яка різниця — все одну репресують, як не за виправдання ворогів народу, то за належність до їхніх близьких родичів. І все — моїй колекції вертольотів тоді гаплик…

Чому українці мало впливають на вибори в Думу Російської Федерації?
Вибори пройдуть 18.09.16. Політичні сили, які пройдуть в думу, висуватимуть кандидатів на виборах президента РФ в 2017.

"Парламент - не место для дискуссий"

Тільки вчора думав над проблемою великих міст і постійних конфліктів в суспільстві. Від маленького села на 500-1000 людей до великого міста в 1-5 млн жителів.

Люди живуть поруч з людьми, з якими не дружать, не спілкуються.
В Києві щоб поспілкуватись з другом потрібно витратити півгодини-годину щоб доїхати один до одного.

Що робити, якщо людина живе в передмісті з одного боку столиці, а друг в протилежному передмісті. Їхати через все місто? А якщо друг живе в іншому місті, іншій країні, а хочеться перехилити чарчину, подивитись фільм, футбол або просто пройти пішки і поговорити?
Суспільство майбутнього

Досить ймовірно http://hromadske.ua/posts/fizyky-zdiisn … a-6-i-7-km