Посилання на авторитети ні про що не говорить. Скажімо, Коперник і Мендель належали до католицького духовенства, їхніми відкриттями користується сучасна наука, але з законами Менделя генетики ж не приймають на віру й біблійний міф про створення життя на Землі кілька тисяч років тому. Добре, американські отці-засновники були масонами й вірили в Бога — але чи могли вони перевірити існування цього Бога? Якщо ні, то їхня думка в цьому питанні не більш компетентна, ніж думка будь-кого з учасників нашої дискусії.

Добре, але кн. Буття наводить цілком конкретний приклад погодного явища, здійсненого Богом: Всесвітній потоп, механізм якого був пов'язаний з «вікнами» в небі, звідки лилася вода. Або шанований православними св. Ілля-Громовержець — що це, як не приклад регулювання погодних явищ другорядним божеством?

Зрозуміло, що гора — менш надійне місце для фізичного розміщення богів, ніж небо. Але розміщувати heaven (чи що там було у протохристиян) десь у паралельній реальності, перетворювати наш світ на «сон Бога» і т.д. — хіба це взагалі було властиво християнству в минулі віки?

Потоп міг змінити їхні русла.
Автор міг прозоро натякнути, де грішним людям шукати рай.

В різних частин могли бути різні автори, по-різному обізнані в географії, тому, оскільки вони не могли розуміти Бога до кінця, то інтерпретували його одкровення так, як дозволяла їм їх обізнаність.
Всі річки від опадів, безпосередньо чи опосередковано через льодовики. Чим не єдиний виток для Нілу, Тигру, Євфрату і Інду?

Що обираєте?

До чого ви ведете — що кн. Буття не є авторитетним джерелом у теологічних дискусіях? Гаразд, але тоді в нас не залишиться авторитетних джерел про створення світу Богом.

Якщо текст кн. Буття не підлягає буквальному прочитанню, то може бути джерелом у питаннях світотворення не більше, ніж поезія Маяковського може бути доказовою базою матеріалістичного світогляду. Якщо там сказано «Бог створив усе», а все решта — метафори, то чи не є метафорою в ній і саме твердження, що Бог створив усе — насправді ж мався на увазі не Бог (який був просто стилістичною фігурою — уявним спостерігачем у ще не сформованому Всесвіті і одночасно персоніфікацією хаотичних природних процесів) і не акт творення в буквальному сенсі? Не може ж такого бути, що 1000 років до н.е. мудреці не знали про Великий Вибух, червоне зміщення, еволюцію життя на Землі...

яплакаль))
а ви точно можете довести, що саме сни є відображення того, що наяву?
чи можливо навпаки?
чи можливо наперехрест?

ваша думка не пояснює чому деяким людям сняться сни, які в найдрібніших деталях передбачають майбутню ситуацію, обстановку та події

можливо саме тому вони зараз є тіньовими правителями планети, оскільки щось таки більше знають і розуміють?
маючи знання -- можна отримати гроші і владу, без знань -- можна лише загубити все що маєш...

лол)
тобто ви хочете сказати, що ви розібралися з тими питаннями, про які я писав вище?
чи хтось інший?

ні, звичайно
інакше це була би сенсація всепланетного масштабу

imho людина/компанія яка зараз відкриє спосіб швидко/миттєво і сильно-якісно "прокачати інтелект" -- зробити з майже-недоумка -- генія, з шахіста-початківця -- міжнародного гросмейстера ----
така людина/компанія практично відразу стане мульти-мульти-мільярдером, це буде феномен в економіці, як і передтим феномен в науці

проте поки такого немає, чи не так?
відповідно ви так же як і я -- поки не розібралися з 2+2, відповідно нам немає смислу лізти до інтегралів і квакати щось про теми, у яких ми поки ще нічогенько не смислимо

це ж просто -- якщо ми ще не розібралися зі "своїм звичайним" інтелектом -- куди нам лізти шукати "надінтелект, всевишній" інтелект ?

Але головна відмінність чайника Рассела - його існування ніяким чином на вас не впливає. Якщо ви стоврите практику, яка дозволяє добитися результату за деяких умов, одна з яких - існування чайника у нашій моделі - то тоді можна стверджувати про однотипність концепції Бога та концепції чайника. А поки це дійсно тільки ваша фантазія. Звісно я спрощую - але всі релегійни практики - це практики. Віруюча людина не просто собі фантазує уявну картину - вона спирається на досвід, свій та інших.
Критикуючи модель світу де існує Бог ви припускаєтесь одної важливої помилки - ви чомусь стверджуєте що а) тільки віра, ніяких фактів не існує б) людина яка вірить в Бога - вона абсолютно довірлива (то ж з цього випливає протиставлення атеїстам)
Перше - релігійні обряди існують майже стільки, скільки існує людство - та стандартне пояснювання про "величні сили природи" звичайно пояснюють походження деяких практик та обрядів - але навіть практики шаманів, здавалося самі примітивні  - це пояснення не проясняє нічого. Звичайно тут грає роль дуже багато чого, це дуже об'ємна тема але факт залишається  - ідея Бога випливає з практики людського буття.
Що до уявної довірливості - при кінці совку був проведений досить масштабний експеримент, за результатами якого можна стверджувати  - кількість людей з критичним мисленням у цілком здавалося б атеїстичному суспільстві значно менше, чим повинно бути. То ж наївність та дурість - це притаманно усім людям.

Ми не релігії ж обговорюємо. Ми обговорюємо ідею Бога - релігій може бути багато, із розвитком людства їх кількість тільки буде зростати, ти більше що ця тема може бути вельми прибутковою. Річ не про це.

Відображенням чого є Великий Вибух? Тим більше  - що таке абсолютний вимір?

Як і існування Бога. Бог є — чудово, ми можемо приписати йому всі можливі причини існування всього, що ми знаємо. Бога нема — ми можемо пояснити все це природними причинами. То на що впливає існування чи неіснування Бога?

Великий Вибух є теоретично добудованим початком руху відомих нам астрономічних об'єктів (як відомо, Всесвіт постійно розширюється, з чого було зроблено висновок, що початково вся матерія перебувала в одній точці).

«абсолютний вимір» — словосполучення, вирване з контексту мого повідомлення. «Всемогутній в абсолютному вимірі» — той, чия могутність не має обмежень взагалі. Що, як було показано вище, мало б призвести до парадоксу всемогутності. «Вічний в абсолютному вимірі» — той, що існував завжди (не просто довше, ніж наш Всесвіт, а взагалі завжди) — чому Бог не мав би бути створений якимось Надбогом, Надбог — Наднадбогом, і т.д.?