Re: Не знаю навіть, що зробити можна
▼Прихований текст
Ви не увійшли. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.
Ласкаво просимо вас на україномовний форум з програмування, веб-дизайну, SEO та всього пов'язаного з інтернетом та комп'ютерами.
Будемо вдячні, якщо ви поділитись посиланням на Replace.org.ua на інших ресурсах.
Для того щоб створювати теми та надсилати повідомлення вам потрібно Зареєструватись.
Український форум програмістів → Інше → Не знаю навіть, що зробити можна
Сторінки Попередня 1 2 3 4 5 Наступна
Для відправлення відповіді ви повинні увійти або зареєструватися
▼Прихований текст
P.Y. написав:...то й більшість порад йому завідомо не підходять
Тому, для себе, я роблю висновок, що йому жодна порада не підходить.
Скоріш, конкретно Ви не можете дати потрібної поради. Хтось інший — можливо, може. Так, це складно, зважаючи на низьку ймовірність зустріти когось, хто мав такі ж проблеми й успішно їх подолав.
P.Y. написав:Тобто, пошук раціонального рішення (чи імітація цього пошуку — адже «нічого не спрацює») все ще триває.
Я б замінив слово - "імітація", на інше - "самообман".
Для самообману треба вірити в результативність — чого я не бачу. Купуючи лотерейний білет, ви ж не думаєте, що гарантовано щось виграєте?
P.Y написав:...комусь легко розіслати сотню-другу безрезультатних резюме, пройти декілька невдалих співбесід...
Погоджуюсь, що є такі люди, яким це досить легко зробити. Але є люди для яких похід на одну співбесіду то вже важко (кому фізично, кому психологічно, а кому - все разом). Проте, вони прямують до своєї цілі, бо розуміють, що ніхто їм не обіцяв "легкого варіанту" й насамперед від них залежить досягнуть вони тієї мети чи ні.
Тут ми підходимо до складного філософського питання, що таке «від людини залежить». Особливо якщо реальні можливості людини при цьому не враховувати. «Свобода вибору» — фікція, бо орган людини, який цей вибір робить, складається з цілком собі матеріальних клітин, на які діють ті ж закони фізики, що й на всі речі навколо. Тобто, сам процес прийняття рішення є таким же детермінованим зовнішніми чинниками, як і будь-який інший фізичний процес. Приймаючи рішення, доводиться враховувати й себе самого, що ці рішення приймає.
P.Y. написав:...пройти декілька невдалих співбесід...
Напевно трапляються випадки, коли людина з першого разу, успішно, проходить першу співбесіду в своєму житті. Але це напевно вийняток з правил. Тому, "отримати" декілька невдалих співбесід це є норм. Врешті-решт, головне робити висновки з цих співбесід - що потрібно підівчити чи можливо "змінити в своїй голові" і тд. Й це не обмежується лише "ІТ всесвітом". Якщо людина хоче досягти певного рівня, в будь-чому, то це однозначно "набивання шишок". В шахах, якщо програв, то напевно потрібно робити висновки чому так трапилося, де була зроблена помилка/помилки, а опісля зіграти ще раз, а не забути про ту кляту гру...
Ну а які висновки зробить той, хто й так налаштований на поразку? Правильно: «Не треба було пертися в той шаховий клуб». Але альтернативних варіантів обмаль, тому йому доведеться знов якимось чином себе переконати в якихось мікроскопічних шансах, і знов спробувати — з тим же результатом, бо спроб буде мало, кожна невдача створює затримку, а відсутність позитивного результату змушує ставитись до задачі як низькопріоритетної, не вкладатись у неї по-справжньому.
Тому «набивання ґуль» слід звести до мінімуму. Можливо, знизити планку — до такого рівня, щоб результат був майже гарантованим, навіть якщо винагорода за досягнення буде невеликою.
Було б простіше, якби до цього «набивання» можна було ставитись якось відсторонено, без якихось висновків — так, ніби невдача свідчить не про нестачу кваліфікації, а виключно про нестачу вакансій — тоді можна було б просто спамити роботодавців, доки, нарешті, не пощастить, розглядаючи невдалі спроби як просто додаткові витрати часу. Але це не так: на «ґулях» треба чомусь учитись, і не всі це можуть.
P.Y. написав:...справді намагається отримати пораду, яка б йому підійшла
vs
P.Y. написав:Власне, сигнал «нічого не вдасться» приходить навіть раніше, ніж зроблено першу спробу це зробити.
Ось ці два твердження мені невдається поєднати. В такому разі мені важко зрозуміти, який сенс питати поради, якщо людина сама знає, що вона її проігнорує.
Лотерея. 99,999% імовірності нічого не виграти — але якийсь шанс на перемогу є... Крім того, незовсім проігнорувати — інакше б не було спроб спрямувати ці поради в русло існуючих проблем.
Якщо це дійсно так (а пан cheappi386 з Вашим повідомленням наче погоджується), то можливо краще питати поради, як вийти з цього стану? А ще краще не питати, а діяти?
Ну, це складно. Якби я міг цю проблему не лише сформулювати, то, мабуть, вже її для себе вирішив би, і тут була б моя «історія успіху».
Бо мало того, що людина заздалегідь розуміє, що жодна порада їй не підійде, так й теми створені даною людиною перетворюються в порожню балаканину, яка явно не відповідає на запитання автора. Та й ймовірність того, що хтось реально чимось допоможе, думаю, зменшується, бо формується певна думка про автора (все що порадять то є ... ). Проте, якщо, пану cheappi386, такий варіант розвитку подій подобається то звісно це його вибір. Але на мою особисту думку з таким підходом до справи його шанси на вдалий результат дууууже малі. Хоч я тільки ЗА аби колись прочитати на даному форумі "щасливе" повідомлення від пана cheappi386 - "нарешті в мене все чудово ". Тому, хай щастить...
Гадаю, щоб cheappi386 допомгти, слід розібратися, які можливості в нього реально є (чогось же він вирішив, що може стати програмістом?), якісь хай навіть невеликі досягнення — і відштовхуватись від цього позитивного досвіду, враховуючи всі об'єктивні та суб'єктивні обмеження. Просто пристикувати чужу історію успіху не вийде.
Знайшов рішення для автора щодо (не)реєстрації в Linkedin, залишається лише цим скористатися (або ж ні). Отже, за кордоном (в нас зовсім ні) досить поширене використання псевдонімів у повсякденному житті включаючи роботу, тільки не у вигляді юзернеймів типу frz, а щось схоже на справжнє ім'я, наприклад John Doe. На першій же співбесіді потрібно обов'язково повідомити роботодавця, що моє "legal name" (ім'я відповідно до документів) - скажімо, Пилип Непийвода, а от John Doe це мій творчий псевдонім, яким мені подобається називатися. І це сприймають за кордоном цілком нормально. Фотку теж можна обробити, ну мультяшних героїв в цій мережі використовувати не варто, але відредагувати з накладанням фільтрів можна так що рідна мати не впізнає.
не знав про псевдо . дякую.
Фотку теж можна обробити, ну мультяшних героїв в цій мережі використовувати не варто, але відредагувати з накладанням фільтрів можна так що рідна мати не впізнає.
фото можна взагалі не поміщати. за кордоном навпаки - наявність фото - мінус, бо сприяє гендерній/віковій/ще_якійсь дискримінації
в нас - наявність фото іде в маленький плюсик, але його можна перекрити скілами - наприклад кількома сертифікатами з курсери + advanced english
Ну і плюс якщо орієнтуватися на віддалену роботу з Штатами, то там діє закон що дозволяє людині відмовитися від публічного розміщення свого фото та імені. Тобто в робочий slack ніхто не може змусити завантажити фотку і навіть натякати не будуть. А от наші співробітники - зовсім інша річ, ну я особисто орієнтуюся на роботу з іноземцями, в ідеалі щоб навіть не було наших в безпосередньо тій команді де я задіяний; в такому випадку токсичність колективу вкрай малоімовірна.
...щоб на тебе взагалі звернули увагу?
Головне правило - чим більший досвід зазначено, тим більше пропозицій надходить
...статтю з рекомендаціями, як краще вести свій профіль в лінкедін...
https://dou.ua/lenta/articles/fill-profile-on-linkedin/
Головне правило - чим більший досвід зазначено, тим більше пропозицій надходить
Ну Ви і юморист.
Ви певно хочете, щоб ТС теж став приколістом. Та ще й на лінкедін, та ще й з фото, та ще й від свого ПІБ.
Краще від всього - то вказувати правдиві дані. Це більш практично.
ну я особисто орієнтуюся на роботу з іноземцями
де би їх ще знайти
frz написав:ну я особисто орієнтуюся на роботу з іноземцями
де би їх ще знайти
Там же на лінкедіні, де ви не хочете зареєструватися.
В пошуку контактів просто вибираєте потрібну країну.
cheappi386 написав:frz написав:ну я особисто орієнтуюся на роботу з іноземцями
де би їх ще знайти
Там же на лінкедіні, де ви не хочете зареєструватися.
В пошуку контактів просто вибираєте потрібну країну.
чи ви самі собі протирічите, чи я чогось не доганяю
Знайшов рішення для автора щодо (не)реєстрації в Linkedin, залишається лише цим скористатися (або ж ні). Отже, за кордоном (в нас зовсім ні) досить поширене використання псевдонімів у повсякденному житті включаючи роботу, тільки не у вигляді юзернеймів типу frz, а щось схоже на справжнє ім'я, наприклад John Doe. На першій же співбесіді потрібно обов'язково повідомити роботодавця, що моє "legal name" (ім'я відповідно до документів) - скажімо, Пилип Непийвода, а от John Doe це мій творчий псевдонім, яким мені подобається називатися. І це сприймають за кордоном цілком нормально. Фотку теж можна обробити, ну мультяшних героїв в цій мережі використовувати не варто, але відредагувати з накладанням фільтрів можна так що рідна мати не впізнає.
cheappi386
Це я нечітко висловився. Отже, якщо орієнтуватися на наш ринок (українські компанії), то фокус із псевдонімом навряд чи пройде. Просто не пройде, прямо кажучи.
А от якщо орієнтуватися на закордонний ринок, то можна вживати "творчий псевдонім" (обов'язково повідомити про це на першій же співбесіді), в такому випадку і контакти рекрутерів потрібно шукати в лінкедіні з інших країн, наприклад USA, United Kingdom. Для успішного спілкування потрібна хороша англійська, тому її прокачувати потрібно починаючи вже зі вчора. Якщо ж пробувати спілкуватися через google translate чи подібні сервіси, то це буде помітно практично з першого-другого речення. З поганою англійською можуть в принципі розглянути, якщо на противагу є якісь рідкісні вміння, наприклад Haskel чи Cobol. Інакше - прокидатися і засинати потрібно з мобільними додатками типу duolingo, clozemaster, а дивитися фільми виключно англомовні без перекладу.
Колись у мене був випадок, працював на одну з моїх попередніх робіт індус через апворк. Ну не один, багато, але мова про одного. Нормально працював, навіть назначили його старшим над 10ма іншими індусами чи то бангладешцями. Профіль з фоткою і тд. І тут одного ранку я чекаю їхню роботу. Аж тут той індус став жінкою на фото і імя змінив в профілі.
Я такий що за діла, що за підстава. А вона пише, що з жінками з Індії ніхто не хоче працювати професійно і вона прикидалась чоловіком. Ну посміялись ми в офісі з такого камін ауту, з тиждень послідкували за якістю роботи, чи впала чи ні. Тай залишили так як є. Я так і не знаю, що то було. Може там того індуса вбили і його комп дістався жінці чи що. Просто якщо працювати віддалено, то всім пофіг, що там по ту сторону екрану, головне, щоб робота робилась.
Офіційно не пофіг. Жінка в таких країнах як Індія може скористатися офіційними документами і рахунком свого брата, наприклад. В кінці місяця потрібно створити інвойс (також часто акт виконаних робіт) і отримати кошти, тому потрібна ідентифікація за документами. Або ж розраховуватися електронними валютами минаючи банківську систему.
а дивитися фільми виключно англомовні без перекладу.
не дуже допомога, в нативів вимова може дуже відрізнятися від акторів
frz написав:а дивитися фільми виключно англомовні без перекладу.
не дуже допомога, в нативів вимова може дуже відрізнятися від акторів
Якщо орієнтуватися на замовників з New York (а там безліч компаній), то підійдуть фільми з Woody Allen. Це лише приклад, та думаю що суть зрозуміла.
cheappi386 написав:frz написав:а дивитися фільми виключно англомовні без перекладу.
не дуже допомога, в нативів вимова може дуже відрізнятися від акторів
Якщо орієнтуватися на замовників з New York (а там безліч компаній), то підійдуть фільми з Woody Allen. Це лише приклад, та думаю що суть зрозуміла.
Але ніяка підготовка не допоможе, коли доведеться стикнутися з "англійською" вимовою індусів!