соціальні медіа це абсолютне зло, інтернет має бути вільним як і свобода слова.

«Цензурування» Трампа стало можливим, бо Твітер — не суспільна власність. Сайт належить певним людям. Їхній сайт — їхні правила.

Проблему вирішити просто — піти з Твітера/Фейсбука/інших_соцпараш і публікувати шо хоч на власному сайті. Якщо геть незаконне — на onion-сайті.

Зрештою Трамп може підняти сервер Мастодона і запросто мати власну соцмережу, яка ще й за замовченням пов'язана з іншими інстансами.

Є принципова відмінність між, скажімо, телефоном, сайтами, поштою з одного боку - і Твітером. Телефонні компанії, як і провайдери Інтернету, тим більше публічні поштовики - не суспільна власність. Але якби Трампа заблокував провайдер Інтернету, це призвело б лише до втрати цим провайдером кількох клієнтів (власне Трампа і тих, кому не сподобається така політика провайдера), і все - Трамп би приєднався до іншого. Якби це була телефонна компанія - то довелося б робити SMS-розсилку "мій новий номер" кільком десяткам контактів, які важливі для спілкування, решта зможуть поступово спитати. Facebook і Twitter через закритість протоколів виключають Трампа з кола спілкування в купи народу, і щоб відновити це спілкування, треба зробити значно більше саме з боку інших людей - скажімо, додати ще один сайт до тих, які регулярно переглядаєш.

Не сильно розуміюсь на закритих протоколах. Але шановні, блокування Трампа стало можливим через

Саме Фейсбук та Твіттер мають виконувати закони тієї країни, де розташовані а саме США.
Так само і ви Пане Koala, коли Ваша ідея запрацює, перш за все Ви маєте зробити все на законодавчому рівні в тому числі.

Прошу надалі утриматися від обговорення саме політичних питань (і себе теж ).
Стосовно законів - то ФБ його вже розбанив; отже, зараз ФБ, на вашу думку, порушує закон?

Колись за українську мову саджали за ґрати, а тепер набув чинності закон, який зобов'язує обслуговувати громадян державною мовою.

Світ змінюється силами меншостей активістів-пасіонаріїв, поки пасивна більшість пасивно приймає зміни.

ІМНО суміщати банк та первинне джерело ідентичностей — погана ідея. Людина може мати рахунки в різних банках, а тут клієнта банку пропонується перетворити на кріпака, що особисто прив'язаний до рахунку. Так, цей рахунок може бути суто для галочки, щоб мати ID для пошти, соцмереж та онлайн-петицій — але якщо банк захоче брати з вас гроші просто за наявність порожнього рахунку, то ви не зможете піти без ризику втрати доступу до своїх мережних обліковок.
Додаймо сюди шахрайські сервіси, що під виглядом підтвердження банківського ID виманюватимуть у людей повний доступ до їхніх банківських рахунків.

ЩеВсі за дуже зациклились на термінах банк і тп. Насправді не суть хто буде провайдером може бути і спілка полярників, основне принцип - вони зберігають лише ті дані котрі ти їм надав і видають їх лише тим кому ти позволив. А хто буде провайдером справа третя. Може бути і блокчейн тільки треба то всьо прикрутити до вирішення реальних що денних проблем, як то покупка речей в інтернет магазині чи реєстрація дитини до дитсадка, чи запис на курси водолазів для хом'ячків. Головне щоб система запевняла конфіденційність і безпеку як користувачеві так і надавцю послуг.

Мені здається, що проблема зводиться до того, що ФБ, Твіттер та Гугл стали монополістами у певних сферах обміну інформацією. І вони такі не одні. Якщо ми хочемо дотримуватись конституції щодо прав людини висловлювати свою думку, то з цими монополіями треба якось боротися. Зараз їх просто загнали у вузький коридор регуляції та обмежень, і наче цього поки вистачає. Але більш надійним способом, гарантувати виконання конституційних прав громадянина, буде руйнування монополії. koala правильно пропонує розділити інформацію та обов'язки між різними суб'єктами та уніфікувати способи їх взаємодії. Проблема лише в тому, що організувати таку взаємодію, і підвести законодавчу базу, значно складніше ніж просто бити Фейсбук по руках, коли воно роблять щось не те. Причому тут іще й міжнародна взаємодія потрібна, що збільшує складність в десять (сто?) разів.