В Україні є всі фактори для виникнення кількох R&D центрів. Є науковий потенціал, є 100 тис. програмістів. Є потужні військові виробництва і інститути. Але нема стратегії розвитку і створення військових технологій.
І головний фактор - війна, яка змушує ризикувати і інвестувати в технології оборони, нападу, інформаційної війни.
Військовий бюджет України 90-120 млрд грн. Що заважає 1-5 млрд гривень витратити на створення власного центру військових технологій?
За 3 роки війни цього досі не зроблено. Дрони, розвідувальні і бойові безпілотні літальні апарати виробляють досі ентузіасти, волонтери "на колінах".
В царині інформаційної війни крім створення "мінстеця", мемів "зрада", "перемога", "зрадоперемога" теж мало досягнень.
Коли українці і влада нарешті зрозуміють що і як потрібно правильно робити щоб перемогти у війні?
Військовий бюджет США та Ізраїлю дестяки і сотні мільярдів доларів. Всі країни зацікавлені у виробництві озброєнь. Саме тому Україні варто налагоджувати військову співпрацю з США. Залучати американські інвестиції в виробництво і розробку озброєнь. $5-10 млрд інвестицій в українську оборонку - невеликі гроші для військового бюджету США.
Silicon Valley in Ukraine

Повна й беззастережна капітуляція. Ми здаємося, армія Новоросії проводить паради в Києві, Львові та інших містах України. Законно обраний президент повертається в Межигір'я. Тернопільський осередок КПУ пропонує відродити державну символіку УРСР, Верховна Рада одноголосно підтримує це рішення. Колишніх учасників Євромайдану починають притягувати до кримінальної відповідальності за організацію масових заворушень. На місці знесених пам'ятників Леніну нашвидкоруч споруджують шибениці для публічної страти місцевих ультраправих. Довгожданий мир по всій країні!

Чув думку, що й українські ліві широкому загалу невідомі (КПУ лише використовує лівий бренд та совково-ностальгічну риторику, будучи по факту буржуйською партією).

Війни завжди довго готують - кілька років. Війни завершуються перемогою або знесиленням сторін, які воюють.
Війни українців та москалів тривають з 11-12 століття. Почались з воєн між князями за землі "для годування", якщо вірити літописам і історикам. З поляками українці воювали в 15-20 століттях. Є надія, що в 21 столітті нарешті помирились.

Ринки землі у Європі

Не більше, аніж для тих, хто мешкає у самій Україні.

Бо для цього потрібно спершу досягти бодай якогось адекватного рівня бодай для існуючих громадян.
Щиро ваш, Кеп.

Про картку українця. В україні міліони виросли на ідеї, що той хто покидає нерушимий - то зрадник і пристосуванець. Купа людей, яка ненавидить емігрантів просто за те що ті живуть у більш комфортному середовищі. Про яку карту українця ви говорите? Просто повернути тих, хто має українське громадянство - це вже не реально, а казати про тих хто приїде в Україну без громадянства і 5 років буде в Україні ніким - взагалі смішно.

Але проблеми є (інакше б їх відсутність було видно й без «роззомбування), і для успішного їх вирішення слід розглянути ситуацію з найпесимістичної точки зору, а не покладати всю надію на ресурси, яких у нас, можливо, і нема.

Про літературу писав в іншій темі: жанрова обмеженість — того, що я міг би читати, українські автори просто не пишуть, а перекладачі майже не перекладають. Музика — знову ж, ілюстрація домінування російської культури в Україні (який відсоток сучасних українських виконавців використовує українську мову в своїй творчій діяльності? Особливо якщо відкинути покоління ОЕ, Тартака та Скрябіна, яке ще встигло піднятись на «Червоних рутах»). Фільми — те ж саме (як і в музиці, частіше знімають російською; як і в літературі, зацикленість на кількох сто разів пережованих темах), їх поки що надто мало, щоб серед посередніх робіт справді можна було знайти щось путнє. «Штольню» та «Селфі паті» ще можна покритикувати за ненатуральну українську мову (втім, це можна списати на проблему роздутої дистанції між літературною та розмовною українською, при тому, що мова персонажів фільму має бути і повністю українською, і стилістично відповідати реальному молодіжному сленгу).

Чиєю б не була Русь, ми можемо її лише умовно вважати українською чи ще чиєюсь. Чи була давньоруська мова того часу українською — при тому, що навіть пізнішу за неї староукраїнську книжну мову в сучасних виданнях здебільшого перекладають — оригінал надто несхожий на мову, якою ми говоримо? Може, руський міф і придатний для патріотичної пропаганди всередині України, але це не той ресурс, який ми могли б використати для поширення свого впливу за межі своєї території. Крім того, цей же руський міф було пристосовано для потреб постмайданівської «патріотичної русифікації» — мовляв, росіяни вкрали в нас нашу назву й нашу російську мову, тому говорити російською для українця — цілком патріотично.

Питання треба ставити інакше: що слід зробити, щоб у людей за межами України (неважливо, якого походження — все одно вони перебувають за межами українського інформаційного середовища, тому наша внутрішня пропаганда на них не діє) виник би інтерес до української мови та культури, з перспективою інтеграції в українське суспільство?

Англійська мова 5-11 століття відрізняється від англійської 11-14. Англійська 19-20 століття відрізняється від сучасної англійської 21 століття.

Мова завжди змінюється, поки не стає "мертвою", як латина наприклад.
Розвиток української мови має приблизно такі самі періоди розвитку. Звичайно мова 9-13 століття відрізняється від мови 16-18, а та від сучасної української 1930-2016. Навіть два правописи "скрипниківка", якою говорить переважно діяспора відрізняється від сучасної української в Україні. Порівняйте мову Макла Щура(він намагається говорити діалектом українських канадійців) і звичайну Вам українську.