Що раз тепер, як споглядатиму срібного місяця, згадуватиму, що дивіться на мене у відповідь не тільки американське люстерко, а можливо ще й блискуча, кришталево-бліда 12-літрова чашечка Петрі.

Краще вже зразу ембріони на ранніх стадіях. Наскільки мені доводилось чути, незапліднені яйцеклітини малопридатні для тривалого зберігання — на відміну від запліднених, які можна зберігати замороженими. Чоловічі статеві клітини теж годяться для зберігання, плюс їх легко отримати, але виростити цілий організм із сперматозоїда не вийде — це має сенс лише для відновлення генетичної різноманітності, якщо більша частина людства загине, крім кількох людських особин. Або в випадку, якщо всі чоловіки загинуть/стерилізуються, лишивши жінок без свого генетичного матеріалу.

З іншого боку, якщо людську штучну матку не буде винайдено (а її поки що нема — позаутробне виношування поки що реалізували лише для овець, у яких плацента влаштована простіше, ніж у приматів), то навіть для народження дитини з замороженого ембріона все одно буде потрібна жива людська жінка, яка має і власні яйцеклітини — якщо так, то збережені ембріони не зможуть принести більше користі, ніж збережені чоловічі статеві клітини. Хіба що, може, до виношування людської дитини вдасться пристосувати самку якогось іншого примата (але про це нічого поки що не чути — чи то такі дослідження неетичні, чи то навіть найближчі види несумісні з нами) — тоді справді можна буде відродити вимерле людство з ембріонів (якщо ці гіпотетичні сумісні примати виживуть, звичайно — з усіх сучасних приматів, людині вимирання загрожує менше, ніж усім решті з них).

виходе, що кількість подяк зберігається в бд окремо, а не рахується щоразу

...й куди тільки провалився весь той клятий рік?
Може пролетів повз, десь у паралельний вимір...

велику кількість офісів навколо
Ну от, ми тепер ще ближче до вас, скоро в гості приїдемо.

В мене особистий ровер є, взагалі то.

Та мені до Шевченківського району довго їхать, до того ж зараз дощі та болото.

Не панікуйте, пан P.Y. мій старий товариш, ще з часів Битви в долині Я-Дранґ. Розуміє мене з чотирьох слів, що компенсується тим, що я не завше розумію його з сорока двух. Були з ним в глибокому лайні, чого ще сказати.
Один раз, зголосився волонтером (під страхом розстрілу за невиконання), полізти в нору, викурити ґуків з їх мурашнику, що доймали нас в джунглях нічними рейдами, тільки з одним револьвером .38-го калібру й ржавим ножем. Виліз через 8 годин назад з трьома комуністичними вухами, двома носами й поглядом що відчуваєш на собі за 300 метрів.
Відібрали жаль його трофейне намисто з вузькооких жовторотиків ще в аеропорті, смішна сцена була. Очі закрию як зараз пам'ятаю, галас, шум гвинтокрилів, викрики мавп і коменданта. Що зробиш.
Славні були часи.

Сьогодні пережив невеликий культурний шок, лютий флешбек з дев'яностих.

Понесло мене сьогодні десь о 12 дня в приватбанк зняти гроші. Банкомати видають лише [n] на добу, а мені потрібно було [m] (n<m). Зазвичай мені достатьньо [n], тому спілкуюся з додатком приват24 і банкоматами. А тут... це потрібно було знімати на відео і озвучувати гнусавими коментарями в стилі перекладів американських бойовиків на VHS касетах на початку дев'яностих.

По-перше, світло то вимикали то вмикали знову, якимось чудом я зняв суму [n] в банкоматі без пригод, а міг би попасти на вимкнення і потім чекати інкасації банкомата із зовсім непевним результатом. Не знаю чи така ситуація з електрикою вже звична, бо я мешкаю біля [певний стратегічний об'єкт] і тому світло переважно стабільне.

Поруч з відділенням - салон де дівки ходять робити "нохті" і біля нього - великий електричний генератор. Підходять бабусі і щось питають, здогадуюся що питають хто останній, однак через звук генератора не чую буквально ні слова, а притуляти своє вухо до губ бабусь не дозволяють карантин і здоровий ґлузд, тому просто прикладаю палець до вуха і хитаю головою.

В черзі до каси стоять також пенсіонери, котрі кричать не своїм голосом що до банкомату поруч не підуть, бо колись сестрі сусідки банкомат зажував картку і тому хочуть натомість спілкуватися з живою людиною.

Мабуть промину багато деталей про людей, котрі в черзі не дотримуються жодних карантинних дистанцій і такі інші нецікаві подробиці. Людей нарахував десь 20. Замість очікуваних 5 хвилин витратив добрих півтори години, бо черга наче одна спільна, але крім каси впускають людей до інших спеціалістів без черги. Замислився чи не варто свої потоки коштів що зараз розподіляються між приватом та [інший банк] перевести повністю в [інший банк].