Досвід священника в будівництві храму.
Степан Петраш
Автокад був слабким помічником у проектуванні, неліцензійна версія навіть не могла спроектувати восьмигранник, а у нас восьмигранний підкупольний стакан пероеходить у шіснадцятигранник, і весь перехід замасковано візерунками, якщо придивитись то це ледь помітно, і робилося все це у у пейнті, ворді, і просто в процесі кладки під розміри цегли без всякого проектування заздалегідь. Як це вийшло я сам до кінця не розумію. Просто довелося маскувати непропорційний восьмигранник який з технічних причин був виконаний з похибкою у 30 см на гарнь, всі грані восьмигранника були різні, і тому і виникла ідея, просто в один день, робити з восьмигранника шіснадцятигранник, а розрахунки робились вручну по факту вже зведеного восьмигранника.
Все ж маю віддати йому належне - автокад він не наважився вкрасти.
Так отче, комп'ютер використовувався як калькулятор, деколи як графічний редактор і не більше цього, все решту робилось в авральному режимі по факту будівництва, проектоване не завжди реально було втілити через технічну нереальність, і робилось все так щоб виправити вже неправильне, і зробити це красивим. Воістину з виправлення нагромаджених проектних помилок постав цей храм у цьому вигляді. Інакше як Божим чудом я це назвати не можу.
Я його зустрів на сторінці Євстратія Зорі, де він ділився посиланням на толоку, через те, що українські дегенерати не можуть навіть торент трекер нагуглити. Я відповів йому словами "АУЄ! Красти харашо!". Подивимось що він відповість.
▼Саме чудо української інженерної мислі та божий промисел
І так, злодії, дегенерати та священники це прийнятно, але бути злодієм-дегенератом або священником-злодієм(я не кажу про випадки, коли за віру вбивали чи її забороняли - це окремий випадок) це вже сюреалізм.