Згоден з тим що, думки не слова, але сприводу ярликів не зовсім, вони бувають корисні, на деяких етапах, але дуже нас можуть обмежувати. Ми ж навіть не люди.
Тому що ярлик "людина" - усього лише слово, яке доволі часто у багатьох асоціюється з чимось агресивним. Але агресивний завжди той, хто боїться і нападає зазвичай теж він.

Ну а як же — агресивний інвазивний вид, що своєю життєдіяльністю активно винищує інші види живих організмів, наближаючи Землю до глобальної техногенної катастрофи. Для більшості біологічних видів нашої планети ми таке ж зло, як супервулкан чи падіння астероїда.

Чому «гуманітарій» чи «технар» — ярлики? Це просто категорії професій, що відрізняються своєю специфікою.

Люди еволюціонують і скоро ми зможемо синтезувати навіть штучну їжу, яка буде більш здоровою, ніж те, що маємо зараз. І тварини не будуть більше у рабстві. Енергію будемо брати без шкоди для екології.
Важливо вірити в людей, в себе. Люди не такі погані, як розказують у "новинах".
А любов не дефіцит і не товар, який треба продавати тілько обраним. Бог=Всесвіт - це не те, що зовні, це усе навкруги і ми також.
Можемо руйнувати, але руйнуючих природних факторів і так завжди вистачатиме. Ми ж від природи задумані для творчості.

Вже є штучне м'ясо - вирощенні у пробірці м'язові тканини. Я впевний, що вже давно є клоновані органи, а може навіть і люди. Вівцю Долі створили дуже давно...
Телепатія теж не загорами до речі. Facebook вже має технологію набору тексту силою думки за допомогою датчиків, які считують інформацію з речового центру мозгу.

М'ясоїди водночас не зникнут, тому і худоба буде зникати поступово, її просто не будуть більше розводити.

Я не вважаю ярлики на людях ефективними, тому що маю гнучке мислення і не люблю рамки. Мені неважко признавати свої помилки. Я вважаю, що важливим є вимір "актуальність/момент"

Так одне одному не заважає. Природа-Творці-Всесвіт-Ми - усе єдиний орагнізм на мій погляд. Мене неймовірно надихає те, що ми маємо шанс це усвідомлювати, любити та зовсім нікому не шкодити, яким би це складним не здавалось, це легко, особливо у розвинутому суспільстві.

Творчість це не завжди щось матерільне. Я досі маю труднощі з концентрацією і завжди розпиляюся у різні боки. Завжди знав, що буду працювати зі штучним інтелектом, але досі мало що розумію у програмуванні. Мені вдається непогано підтримувати людей, коли в них криза і це той напрямок, у якому я теж хочу працювати активніше. Тільки перестану тішити его, яке нерідко породжую виснажливі суперечки. Мабуть я не дуже впевнений в собі, тому і балакаю забагато для самоствердження. Але я працюю над собою, медитація та йога чудово допомогають. Більше не хочу стусани отримувати, пішов вчитися.

Чому проект без фреймворка відвалюється під час розробки?
Вимучений від постійних багів.
Замовник теж змучений їх шукати.
Проект злетів.
І ніби блін паттерни юзав. OOP.
гаразд, колись буде стидно за себе, або буду сміятись...

ще й коли це парсинг, невідомо який код відповіді тобі віддасться, а замовник не завжди в таке вірить... (бо в нього колись працювало)

Ого,
[якщо не секрет] як вам вдалося контролювати дії в снах і після чого?

десь чув, що це явище випадкове і триває кілька хвилин. Як варіант, що я можу контролювати дії в снах, але забуваю, що снилось.

Мабуть почну з думок перед сном, типу згадати, коли буду спати - що можу мати контроль. (одного разу навіть спрацювало, і я зрозумів що не можу нічого контролювати, оскільки не знаю як все розміщене, тому коли піду в іншу уявну частину території, я почну її уявляти і попередні думки дій забудуться).

P.S зазвичай я не пам'ятаю що мені снилось, і протягом дня може згадатись деяка частина сну.

Це не в один момент сталося. Десь після 2011-го року границя між сном і реальністю почала стератися. Виникла потреба швидко відрізняти одне від другого, а контроль поступово збільшувався як побічний ефект від таких перевірок.

Й досі не може крякер від парасолі відрізнити. і ти якщо спати не будеш, крякнешся