Ви не увійшли. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.
Ласкаво просимо вас на україномовний форум з програмування, веб-дизайну, SEO та всього пов'язаного з інтернетом та комп'ютерами.
Будемо вдячні, якщо ви поділитись посиланням на Replace.org.ua на інших ресурсах.
Для того щоб створювати теми та надсилати повідомлення вам потрібно Зареєструватись.
Український форум програмістів → Інше → Тема для розмов
Сторінки Попередня 1 … 465 466 467 468 469 … 717 Наступна
Для відправлення відповіді ви повинні увійти або зареєструватися
Так, за чистоту української раси мови.
ШУ́ТКА, и, жін., розм., рідко. Те саме, що жарт. Оксано, Оксано! де твої шутки та жарти? де твої танці та скоки? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 443).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 569.
НI то москальске слово! А словником за 1980 рiк нема чого керуватися - вiн ще не був декомунiзований i демоскалiзований!
виходю сьоні на панщину, підходе стара бабуська, думаю - мабуть щось запитати хоче, бо мене кілька разів питали, де то. і де то., а вона мені за біблію почала чесати, я й втік.
Тепер через таких грішників як ви Бог затопить землю.
FakiNyan написав:виходю сьоні на панщину, підходе стара бабуська, думаю - мабуть щось запитати хоче, бо мене кілька разів питали, де то. і де то., а вона мені за біблію почала чесати, я й втік.
Тепер через таких грішників як ви Бог затопить землю.
Та нє, землю затоплювали за те що народ з ангелами спарювався. А він незайманий. Він якраз спасеться.
Судячи з того, як вживав «шутку» Квітка-Основ'яненко, тоді ще могла існувати різниця у значеннях «шутки» та «жарту». На час укладення словника вона вже розглядалась як маловживаний розмовний синонім, небажаний у літературних текстах. Сучасне бачення — «такого слова нема». ІМНО роль Білодіда-русифікатора дещо перебільшена — сучасна картина «деросіянізованої» української мови багато в чому є продовженням тенденцій, відображених у словникові (а його спроби протягнути «муку́» і «го́род» у немарковану літературну лексику до помітних наслідків не призвели — літературна мова просто не прийняла це). Тоді як дещо з того, що сприймалось як норма ще на початку ХХ століття, в літературній українській кінця радянської доби вже викреслювалось як русизм.
FakiNyan написав:виходю сьоні на панщину, підходе стара бабуська, думаю - мабуть щось запитати хоче, бо мене кілька разів питали, де то. і де то., а вона мені за біблію почала чесати, я й втік.
Тепер через таких грішників як ви Бог затопить землю.
Якщо рівень моря підвищиться, щоб затопити цього грішника, то Москву теж затопить. Зате Карпати стоятимуть.
ІМНО роль Білодіда-русифікатора дещо перебільшена
Це ви ще Драгоманова не читали...
Взагалі шутка - це німецьке порноакторське слово, яке доцільно с будь-якого боку в будь-яких розмірах і кількості і незалежно від контексту
Шутка - вербові гілочки, які посвятили в церкві на вербну неділю. Використовувати їх в різних жанрах порно, то звичайно гріх, ну але як заборониш, якщо людям хочеться.
Шутка - вербові гілочки
то що? в англійській мові співзвучними можуть бути іменник і дієслово і мати абсолютно різні не пов'язані значення.
Гм, шутка в якості дієслова? А можна приклад?
Типа в цьому роліку один чорний жеребець шуткує брунату кобилку?
Шутка це гілочка верби з квітом.
я в ваші псевдомужицьки еротичні фантазії не хочу потрапляти. будь ласка, позбавте мене цього задоволення... мені або жінку славити або зелібобу обсирати
Хоча Грінченко слова «шутка» не фіксує — ні в ролі жарту (що могло б бути і русизмом), ні в ролі вербової гілочки (що вже явно не з сучасної російської).
як може бути русизмом слово німецького походження?
як може бути русизмом слово німецького походження?
Одне не виключає іншого — якщо потрапило до української через російську, то це русизм німецького походження.
може вже ви не можете уявити українську без російської?
Об'єктивно, українська мова перебувала й досі перебуває в полі впливу російської мови. Те, що звідти до нас потрапляють кальки та запозичення — явище закономірне. Якісь із них ставали й стають частиною літературної норми, якісь відторгаються як ненормативні.
Що ж до першоджерела походження слова, в самій німецькій воно теж могло бути переінакшеним запозиченням ще звідкись, і т.д. — всього ланцюжка запозичень ми можемо й не бачити.
Об'єктивно, українська мова перебувала й досі перебуває в полі впливу російської мови.
Не треба ставити дебільні акценти! Звісно, будь яка мова, співіснуючи з сусідами, підпадає під їх вплив.
Зоряні війни дивилися? от так і слова мігрують до інших країн. І не обов'язково шукати якісь примарні зв'язки, там де їх нема. Ви не лінгвіст і навіть вони вам того стверджувати не будуть.
На рахунок слова "город" воно не було запозичино з російської. Городище, Городенка, Городок, Городниця - це географічні назви на території західної України котрим по 500+ років і котрі не були частиною російської імперії, а значить не можуть бути русизмами.
