якщо автор помер, це не означає, що нема правовласника

наступну статтю почитайте...

якщо авторське право перейшло у спадщину, а потім було продане, то не можна використовувати об'єкт авторського права без згоди з утримувачем авторського права. тож краще наняти художника, або композитора, аніж брати чуже

Я не хотів натискати на подяку вам. Я випадково. Я не хотів взагалі влазити в цю дискусію. Але оскільки я натиснув дякую тепер м мушу висловити свою думку.

Оскільки збираю матеріал для наступної частини історично-політичної гри «Гетьманщина» (https://historygame.net), вирішив повернутися до формату постів-запитань. Заздалегідь  хочу подякувати тим, хто відповідає. Адже точної інформації щодо більшості питань у мене нема. А оскільки серед моїх читачів немало людей, що цікавляться історією, то у відповідях я неодноразово знаходив цікаву інформацію, якої у «вікі» чи «на першій сторінці гугла» нема.

А тепер подивимося на портрет, роботи самого Пітера Рубенса. Впізнаєте цього імпозантного чоловіка? Якщо ні, то нагадаю – це один із царів Московії. А запитання наступне – про що він домовлявся із Богдано Хмельницьким  ще 1646 року? Тобто до початку Визвольної війни.

Виявляється, висловлювання коронного гетьмана Миколи Потоцького, щодо козацько-селянський повстань, які передували визвольній війні під проводом Хмельницького, настільки відомі, що потрапили до тексту білетів ЗНО з історії.

Цитата:
«Хто ж затримає народ, коли в нього так закрутилися колеса свавілля, що їх ніяким чином не можна стримати!.. Переконався я про це під Кумейками: зимою знищив Павлюка, на весну, незважаючи на такий великий розгром, ожив Острянин. Розгромив я Острянина — зразу ж було обрано керівником Гуню, і я двадцять тижнів вів з ним війну та ледве привів до послуху зброєю і немалим пролиттям крові!..»

Тут згадується повстання Павлюка, про яке я писав раніше і повстання Острянина та Гуні. Це великий козацько-селянський, бунт який спочатку очолював Яков Остринин. Після військової поразки і відступу частини повстанців разом із ватажком на територію Московського царства, командування прийняв Дмитро Гуня.
Всі ці криваві події відбувалися незадовго до повстання Хмельницького. Тож запалити вогонь бунту Богдану Зиновію, мабуть, було не так складно як довести його до утворення нової держави – Війська Запорозького. І часто за військовими діями залишаються малопомітними великі дипломатичні та юридичні перемоги та поразки. Дуже хотілося б це відобразити у другій частині політично-історичної гри «Гетьманщина» (https://historygame.net/).

Трохи більше тижня тому, в Україні пройшли місцеві вибори. Явка виборців на них, традиційно, була нижча ніж на загальноукраїнські. І це трохи дивно, адже Україна має велику історію місцевого самоврядування. В українській козацькій державі – Гетьманщині, місцеве самоврядування було на дуже високому рівні. Окремі територіальні одиниці країни – полки, мали своїх виборних очільників – полковників. В деяких випадках могли з’явитися наказні полковники – не обрані, а призначені наказом «згори». Та обов’язки вони виконували лише до обрання нового керманича, при цьому не мали всієї повноти владних повноважень. Наприклад, не брали участь у загальних полковничих радах. Запорозька Січ, розташована на півдні держави, раз на рік самостійно обирала свого керманича – кошового отамана. При цьому Січ власну політику включно із деякими міжнародними відносинами. Деякі міста як, наприклад, Київ жили за Магдебурзьким правом.

Богдан Зиновій Хмельницький – перший гетьман Війська Запорозького, не зміг передати владу своєму синові Юрію. Його наступником став колишній генеральний писар Іван Виговський, якого обрала старшинська рада (результат цієї події докладно розглянуто у історично-політичній грі «Гетьманщина» - https://historygame.net).

Таким чином, слід зазначити, що виборність влади, особливо місцевої, притаманна населенню українських етнічних земель. Можливо, цього разу на заваді активності виборців стала епідемія...

Останнім часом я намагаюсь доробити переклад гри «Гетьманщина» (https://historygame.net) англійською мовою. Хоча гра здається невеликою, вона містить досить багато текстів (більше ніж «Тарас Бульба» Миколи Гоголя). Із перекладом мені допомагають різні люди, тому виникла необхідність створення невеликого словника, аби однаково перекладалися  терміни. 
Наприклад, «Січ». Цю назву, зрештою, вирішили не перекладати. Хоча походить цей термін від типу укріплень, які будувалися козаками. Протре, сьогодні вже мало хто згадує фортифікаційні споруди коли чує «Січ».  Для іноземців цей зв’язок зрештою буде втраченим.
Виникли складності із словом «рада». Пишуть, що походить воно від німецького слова «Rat». Перекладати його англійською як «council» чи залишати «rada» підкреслюючи, що це не просто зібрання з метою обговорення – остаточно не вирішено. Можливо, старшинські ради не перекладати – виокремити цим їх особливість, а дрібніші зібрання – перекласти.
Ще у грі часто згадують ся «покозачені». Мені запропонували перекласти цей термін  як «cossackfied».  Мабуть це непоганий варіант, бо вводити багато якихось окремих термінів – погано, буде важко читатися.

Поздоровляю всіх із Новим роком. Рік був тяжкий, але мені все ж таки вдалося доробити та видати свою історично-політичну гру «Гетьманщина» (https://historygame.net). Тож мали місце і добрі події.
За часів Хмельницького (17 століття) взимку, через логістичні проблеми, військові дії майже припинялися. Тож холодна зима була відносно спокійним часом. Церковне Різдво було більшим святом, аніж Новий рік. Зимові святкування у Гетьманщині відбувалися досить масштабно. Читав, що заможні козаки навіть феєрверки запускали на свята. На Запорозькій Січі взимку зазвичай проводилися різні адміністративні заходи у тому числі і вибори. 
До речі, на сьогодні день українського козацтва святкується 14 жовтня, у день Покрови Пресвятої Богородиці.  Всі знають, що козаки дуже поважали Діву Марію. Хоча, як на мене, тут більша відсилка до січовиків. Саме їх центральна церква була присвячена Марії. В той час, як реєстрове козацтво, яке і було каталізатором повстання Хмельницького та його основною військовою силою, трохи відводиться на другий план.  Та потрібно пам’ятати, що саме кадрові військові – реєстрові козаки - були головними творцями Гетьманщини - першої держави на українських етнічних землях.

Ще раз вітаю всіх із святом. Сподіваюсь, наступний рік буде кращим!