Пустили коли? Через рік після події... За цей час можна було зрівняти з землею не те що лабораторію, а цілий район міста і перебудувати з нуля аби не виникло ніяких підозр.

В нас загинула морська свинка.

Дивлячись на те, як розвивалися події, швидше за все, малі її надто сильно натиснули коли гралися. Зазвичай коли я чищу клітку, дружина тримає її на колінах, а цього разу ми її поклали в кошик для білизни, куди був вільний доступ дітям. Двоє з трьох наших малих справжні богатирі, мають неабияку силу на свій вік.

Тому сталося те що сталося - декілька годин вона була дуже млявою (хоча перед прибиранням клітки дуже жваво стрибала туди-сюди), я її старався напоїти водою поїлкою з трубочкою, збігав в магазин по її улюблене листя петрушки. Нічого не допомогло, далі вона вже лежала на боці, пізніше вже не реагувала на світло, хоча ще часто дихала. Потім я її взяв на руки і вона вже була холодна. Завтра похоронимо на ділянці (без пишних урочистостей). В дружини текли сльози. Мені просто трохи важко на серці. Чесно кажучи, коротка лекція для дітей щодо мінливості життя, схоже, не справила великого враження; малі сказали (повторили за мною) "па-па, свинка", також "вибач, свинка" і це все.

Коли пройдуть дні жалоби, то поїду і куплю ще одну, цього разу не будемо давати малим повного доступу. Ідея в тому, щоб потрохи навчити дітей доглядати за твариною (також за якоюсь рослинкою) - таке завдання в дистанційній школі, де навчаються старші в першому класі.

Мені ця тваринка подобалася, але при цьому я не забуваю про вичитану колись цинічну історію про ветлікаря, котрий "лікував" свинок просто віддаючи клієнтам іншу свинку такого ж кольору. Крім того, події розвивалися надто стрімко, буквально через декілька годин істота вже відійшла в кращий світ.