І який ваш вклад в ту героїчну справу? Скільки Українських портів ви вже відвідали?
Щоб до кінця наступного року розмножились, мінімум тричі.

Борітеся — поборете.

Тут ще трохи про рак в арабських країнах з посиланнями. https://www.facebook.com/athena.wac/pos … 878280376/
Ще один фактор - фізична активність.

Чи я десь ідеалізував чи принаймні хвалив Дубай?...

А зрештою, що саме вони мають робити з тими своїми шаленими нафтодоларами - виїжджати масово кудись за кордон, де це все добро вже й так працює? Ну багато хто так і робить, але ж от прямо всі не виїдуть вимкнувши світло за останнім арабом.

Чи ми будемо їм розповідати, як саме їм витрачати їхні гроші?... Хочуть побавитися за їхній власний кошт - то ж їхня справа. Або ж якщо є відповідний фах, то ж цілком можна туди поїхати і докласти своїх зусиль у побудову міста мрії, до речі на відміну від низькокваліфікованих працівників, людям з вищою освітою в контракті обов'язково закладено кошт повернення на батьківщину.

Йшла ж мова про те, що ментальність там інша, яку нам отак просто з наскоку не зрозуміти. І є там приклади отого кричущого надлишку коштів, які з'явилися відносно зненацька, і культури витрачання їх досі просто не було.

І тут ми - я в цьому абзаці говоритиму про львів'ян - отримали каналізацію і бруківку в спадок від "бабці Австрії", тож чи вважатимемо себе культурно вищими за вчорашніх бедуїнів просто тому що наші діди мали змогу какати в керамічний виріб, а їхні діди це робили в ямку в піску?... Зате побачимо чи серед наших внуків буде далі найпоширенішим іменем Тарас, а чи не Мухамед...
----

Чи варто будувати в пустелі? А тоді - чи варто було людству розселятися від полюсу до полюсу, боротися з повінню як голандці чи з морозами як фіни?... То може й на Місяць не варто було летіти, це ж колосальні кошти без яких там нічого "само по собі не станеться"... Про Марс то взагалі краще помовчу.
----

Хоча ні, про Марс скажу, що хоч не розумію такої особистості як Маск, але його ідея в тому щоб на Марсі був бекап людства, в мені знаходить якийсь відгук. І тут звісно слушна думка - якщо на Землі загнеться цивілізація, то Марс буде знекровлений фінансово і загине. Однак! Якщо Марс до того часу самостійно стане на ноги (як? не питайте, я так далеко не вмію дивитися), то загибель земної цивілізації не означатиме загибель людства в цілому.

Про підримку кількості населення. Треба не кількість населення збільшувати, а кількість українців. Українцями я вважаю виключно людей які спілкуються українською. Для всіх українців в цьому є плюс, бо вартість продукту українською мовою на одну особу зменшиться. Відповідно кількість і якість такого продукту збільшиться. Що означатиме більш комфортне життя для кожного.

... А до представників діаспори, котрі відвідуючи Україну спілкуються англійською?...

Тут треба дивитись. Бо знаю багато випадків, коли хтось з діаспори приїзджає, починає говорити українською, а йому у відповідь російська, якої вони не знають і не розуміють. Того переходять на англійську, щоб не було конфюзів. Але якщо українська для них не рідна(маю наувазі рівень володіння і спілкування в колі сім'ї), то очевидно що вони не українці.

Майже всі мої знайомі користаються якось з корупції, злодійкуваті та люблять халяву, а працювати не вміють (тобто дехто навіть намагається, але і за результатом праці, і за винагородою, і за задоволенням від діяльності така діяльність значно відрізняється від розуміння праці в білих людей). Я теж так живу. Тобто живуть так, як живе майже вся Східна Європа (з Балканами, не знаю чи відносять їх до СЄ) Ми гірші за арабів тільки тим, що надали всі громадянські права людям з піхвою і тепер вони на голову сіли. Не впевнений, що ці люди принесли менше зла в ті ж навчальні заклади, ніж педохвіли.

Хороше питання. Так, в мене деякий час казанок не варив, тому я вирішив піти до найближчої контори, яка була просякнута руССкім духом, більше, ніж мешканці РФ. Це і звітування за кожен пердь, і російський софт, і націленість кінцевих продуктів на російський ринок, і непрозорий менеджмент, на який ти не вплинеш ніяк і жодного пояснення дії не буде, і витискання з працівників максимуму, ну і кумедні гроші до того ж. Депресія це така хвороба, яка має лікуватися кількома способами - 1) психотерапія (мені вона майже не знадобилася, процес самоусвідомлення я запустив сам через написання власної біограхвії(продовжу писати, бо привиди минулого турбують мене та навіть беруть кредити в гівноконторі і дають мій номер телефону, як довіреної особи, тому про цього еротичного привида я не можу не згадати), бо в голові у мене не вкладалося хто я такий, хто ці люди навкруги і чого хочу від цього світу) 2) ліки, перш за все щоб усвідомлення простих істин тебе не вбило (транки) та для боротьби з депресією (я навмисно не пишу антидепресанти, бо допомогли мені зовсім інші ліки), бо депресія це ще й неправильний обмін речовин в мозку. Окрім боротьби з депресію ще треба боротися з наслідками депресії - відсутність апетиту, перепади настрою, в деяких людей це ще й ейфорія (на щастя, я її не мав) - стан гидотніший ніж "поганий настрій", бо людина тоді може робити необдумані речі. Для мене ця руССка ПХПшна діра була великим шоком, що теж посприяло тому, що я вирішив що така робота неприйнятна для мене. Потім я дав об'яву що пропоную кодерські послуги з двох обліковок, щоб якщо комусь буде дорого, або одна віртуальна персона не сподобається, то може сподобається інша віртуальна персона. Для однієї обліковки я створив репозитарій та виклав туди свій навчальний проєкт (існує людина (чорний капелюх), у якої я навчаюся, в тому числі програмування мовою С в функційному та ООП стилі) і поступово почали приходити замовлення. Пожерти вже було що, замовники були різні - багато з них кумедні персонажі, що мене трохи тішило. Потім я моніторив форуми з приводу роботи і мені на очі потрапив проєкт середньої важкості, а такого я в житті ще не писав - він мені був цікавим. Платили за той проєкт вже краще, ніж поїсти, але т.з. ринку я довбойоб, що зголосився за маленькі гроші писати його, але я міг втілити настанови свого вчителя в проєкті, що я дуже хотів зробити. Виявилося, що мій вчитель (він знавець хакерів та вірусописців з постсовку), навчив мого замовника послуговуватися знежучувачем. Я віддав джерельні коди проєкту, отримав гроші та потім в замовника з'їхав дах та він почав котити бочку на мого вчителя (тобто жодних справжніх претензій не було - якесь мукання суцільне). Я вчителеві намагався пояснити, що в Росії псевдоблатних вдячності нема, бо така їхня культура а є бажання "стерти опонента в табірний пил". А він сказав натомість, що цей шизік йому не опонент (це правда) і він його в асфальт закатає, якщо той продовжить ви**буватися, чи щось таке - цілком може до речі, слів на вітер не кидає. Так от, я на руках мав після цих пригод на 80% написаний функціонал певного продукту, ще 20% це був зв'язок з сервером та адмінка, чого я не писав. Тут на мене виходить інший мій знайомий - менеджер від Бога. Він вміє всього потрошку - і кодити, і хакати(капелюх в нього хамелеонський, від кришталево білого до чорнющого), і менеджити, і продавати, тому не можна сказати, що він тільки роздає "загальні вказівки". Так от, в нього спритний ділок (його партнер по бізнесу) віджав цей самий бізнес (якщо це і не монополія на хакерському ринку, то дуже великий гравець) та збагатився на кілька мільйонів долярів. Тому менеджер питає мене, чи можу я написати певний продукт(той же, що я писав для блатного шизіка), я кажу - можу, домовилися по термінам, від мене сам бот - з нього якісна веб морда та покупці. Зараз іде тестування того продукту. Ще була кумедна перерва, коли я пропатчив в серверному лінуксі CURL бібліотеку. Завдання було таке - є сайт, який надсилає певні данні іншому серверу за допомогою КУРЛ бібліотеки, ці данні треба було якось витягти. Якщо редагувати код сайту (PHP), то власник може це побачити, а цього треба уникати, тому я заморочився з патчингом та компіляцією офіційних джерельних кодів КУРЛа.

Підтримую, ви ж найманий працівник, тому хай все відшкодовують. Я тохи знаю про українські художні студії, то вони не тільки софт крадуть, а й малюнки зі стоків - в жодного українського дизайнера та художника нема бюджету на такі потреби. Це роблять не тільки маленькі студії, а й великі та успішні, навіть продуктові компанії зі світовим ім'ям (щоправда ця інфа від дизайнера не художньої студії, а контори, що займається розробкою власного софту), бо ж навіщо платити більше.