Висів на телефоні поки не закінчилися гроші на рахунку. На щастя, Мухамед передзвонив мені назад. Далі таки допоміг залогінитися в клієнтський хелпдеск. Звідти вже з'явилася можливість в чаті з'ясувати всі необхідні деталі. Отже, мій ключ фізично видали, а от в системі він все ще не числиться як прив'язаний до мого акаунту. Порадили аби я звернувся до свого менеджера в (1) сервісній компанії, аби той звернувся до мого менеджера в (2) клієнтській компанії аби погодили прив'язку мого ключа.
Поки що натомість звернувся до своєї контактної особи в (1) сервісній компанії. Я не дуже орієнтуюся ще, хто тут на якій посаді, але з того що я знаю епізодично про колег з "індійським бекґраундом", вони не люблять коли такі працівники як я (нижча ланка) звертаються через голови до колег з високою посадою.
Ну й мав нарешті змогу подивитися переписку про те, як погоджували мені доступ. Декілька днів людина з (1) пінґує іншу людину з (2), а потім навпаки - людина з (2) декілька днів уточнює якісь деталі в людини з (1).
Такі пазли вирішувати мені взагалі-то цікаво, але ще цікавіше аби за це платили. А так виходить що я граю в гру "бродилка" і шукаю артефакти за свій рахунок, бо поки я не потрапив у (2) клієнтську мережу, то це все записується в білінг як "non-billing time"... Між іншим, завтра невеличкий ювілей - один місяць як я потрапив в мережу (1).
Нема ніякого централізованого повноцінного онбоардингу. Джун просто загубився б. Цей пазл виглядає під силу тим хто вже трохи битий життям. Відповідно на стандартній айтішній "галері" кодерам платять винагороду за мінусом винагороди менеджерів, котрі замість кодерів з'ясовують ці всі питання (ну й сама галера собі ще й залишає частину доходу). Дивлячись на цю всю кухню, можна сказати що коли вже пізнав всю глибину глибин і почав там плавати як риба в воді, нарешті міг би поговорити однією мовою з кимось з моїх колишніх менеджерів на галері.