Світіння Сонця зумовлене не хімічною реакцією горіння, а термоядерними реакціями перетворення гідроґену на гелій у ядрі та (незначно) гравітаційним стисканням.
Додавання води збільшить другу складову, а от по першій усе складніше. Вода на 89% (16/18) по масі є оксиґеном, який потребує значно більшої маси зірки для реакції (наскільки я розумію, десь 10 сонячних мас). Тобто якщо оксиґен витіснить з ядра гідроґен, Сонце згасне. Маса ядра — десь 1/3 маси Сонця; звісно, з додаванням маси його маса теж зросте; не знаю, наскільки, але нехай ядро завжди буде 1/3 маси зірки. Дуже грубо - треба додати 1/2 маси Сонця, що дає об'єм в 1030 літрів (для води за нормальних умов). Додаткова проблема: конвекції в нижніх шарах Сонця майже немає, через зону променистого перенесення навіть світло іде кілька десятків тисяч років. Заміна речовини відбуватиметься десятки мільйонів, як не мільярди років. Але в результаті, гадаю, Сонце перестане світити дещо раніше, ніж без такого додавання, тобто буде "загашене".
Втім, в процесі "гасіння" ядро буде стиснуте сильніше і виділятиме більше енергії, тобто Сонце певний час світитиме яскравіше. Це додає таку цікаву ідею: що більше зірка, тим швидше вона "вигоряє"; додавання речовини (навіть гідроґену, зоряного "палива") пришвидшує реакції і призводить до швидшого згоряння.