Наговорити на диктофон а комп перевести в режим сну щоб програми не закрилися і все залишилося на своїх місцях.

Користуєш gdb ? чи щось інше ?

це якщо локально. А що робити коли дебаґ віддалений через SSH ?

Добре коли є можливість доставити софт в робочому середовищі, не всюди є така можливість, точніше не всім дають таку можливість.
А іноді буває що можливість є, але такого довгого дебаґа ти не очікував, тому почав через SSH, і стартувати "GNU Screen" зараз це буде те саме що почати з початку.

Я дебажу за допомогою Jupyter Notebook, використовуючи потужний інстанс в клауді.

Тобто

1) конекчуся до інстанса через ssh, запускаю

/home/user1/.local/bin/jupyter notebook --NotebookApp.iopub_data_rate_limit=1.0e10

(це опція яка дозволяє умовно "без обмежень" виводити на "друк" / print потрібні дані)

далі

2) створюю ще один ссш-тунель саме для конекту до віддаленого Jupyter Notebook

ssh -L 38889:127.0.0.1:8888 user1@ip1 -C -N

врешті

3) відкриваю в браузері адресу

http://127.0.0.1:38889/notebooks/dev1_debug_mock_data_050923.ipynb

Тут розрив тунелю некритичний, головне зберігати сам код в Jupyter Notebook - Ctrl+s.

Важливіше те, що коли вже почав дебажити щось складне, то варто закінчити, нехай це буде дуже пізня година. Але це недобре для здоров'я, хоч і начальник похвалить. Ну тут кому що важливіше. В мене останнім часом робота не на першому місці.

показуйте

Сьогодні на тому ж місці підійшов дядько напідпитку. Питав як там війна. Дядько явно пробував знайти зачіпку поговорити на гострішу тему - згадав про заборону на українське зерно з боку Польщі. Я відповів що зараз якось вдається експортувати через Дунай з допомогою румунської сторони. З його вигляду було очевидно, що я його дещо розчарував, бо він очікував продовження дискусії. Далі питав чи я заробляю гроші на такій роботі де працюють і за це платять грошима. Після моєї відповіді, що залучаю в Польщу програмістські євра з расової німецької європи і тут в польську податкову сплачую податки щоб хоч якось компенсувати гостинність цієї держави - потиснув мені руку і побажав всього найкращого.

Там в селі де та заправка мабуть таки якийсь серед місцевих флешмоб.

Це нагадало як дідусь сидить з великим патиком на лавці під грушкою, а вулицею йдуть діти. Дідусь до них лагідно "діточки, а зірвіть собі грушечок". Дітки на це "дідусю, так у вас же великий патик, ви ж нас теє...". Дідусь на це "так отож".

Ага, це до пори до часу )) Будь який десктоп лінукс рано чи пізно призводить до мазохізму, переконався в цьому після 6 років користуванням лінуксу як основної ОС.

Використовую Lubuntu вже мабуть сім років, не відчуваю мазохізму, що я роблю не так?... Хоча - не відповідайте. Це дуже індивідуально і мені пощастило не мати ніяких задач що не можна вирішити поза лінуксом. Або ж я уникаю такі імовірності.