Я себе не асоціюю ані з пост-УРСР'івською державою, ані з креольською відносною більшістю, чим швидше воно щезне з лиця землі, тим леше мені житиметься. Обставини чи засоби боротьби з цією гидотою мені не цікаві та не мають жадного значення, бо якщо в людини СНІД, то бацили, які її знищать так само не мають жадного значення.

"Тупеньких", позначених червоним кольором?

В чому?

гаварю язиком акупанта, ізучаю врага ізнутрі

Це звучить так само, як коли каже хлопець: "Я люблю дівчат, але сплю з хлопцями, бо мені так зручніше". 

І що перебільшив?

P.S. Знайшов "випадковий збіг", який аж ніяк "не порушує" твердження що українізація відбувається.
P.P.S А це так, трохи до того що часу немає розтягувати на десятиліття.

Не через утиски, а через наявність.

Сама наявність можливості дати "пояснення" сприяє процесу вторгненню. Ніхто не казав, що це було причиною, це було одним з факторів що сприяв процесу. Окрім того полегшував пропаганду спрямовану на підготовку територій на які планувалося вторгнення.

Саме українізація могла сприяти роботі над їх мізками, руйнуючи цю ознаку схожості з росіянами - єдину мову.

Приклад із життя, на курсах української мови (межі немає для досконалості, та й просили прийти тих хто знає щоб створити потрібне оточення для нубів) познайомився з росіянкою. Вона прийшла вивчати українську мову, щоб мати змогу вчити уроки з онучкою. Її діти непогано знають українську мову бо прожили майже все життя в Україні, а вона приїхала з Росії та звісно має з цим проблему. За час навчання у неї навіть з'явилося інше сприйняття новин та почала більше дивитися українськими джерелами інформації. Як бачити мова має досить вагомий вплив. Тож якщо проводили нормальну політику українізації, то зараз більшість на сході та півдні сприймали з перших хвилин вторгнення інакше, була менша кількість ватних зомбі. Люди самі ізолювалися би від зомбаторів російських, і відповідно вже не вийшло такого вторгнення як було, воно би скінчилося провалом вже давно би.