Vo_Vik написав:P.Y. написав:Не догмати, а логічне обґрунтування, чому бога не може існувати. Правильний атеїст не просто приймає на віру відсутність богів (як віруючий приймає на віру Бога/Аллаха/давньогрецький пантеон і т.д.), а аналізує доступну йому інформацію (у т.ч. й священні книги — не думайте, що атеїсти їх не читають), порівнює факти, робить висновки.
Опа, я розумію, що можна з певним рівнем достовірності доказати, що написане в певній книжці не правда, але саме визначення Бога, як такого в більшості релігій виключає можливість доказів, що його не існує. Просто через формулювання термінів. Я розумію можна логічно обгрунтувати агнозцизм, але от власне обгрунтовувати атеїзм логікою справа дуже невдячна.
Саме визначення Бога, як його подають у більшості релігій, веде до логічного парадоксу. Тобто, або Бога нема, або те, у що вірять віруючі, не відповідає справжній природі Бога.
Крім того, якщо простежити, як змінювалося бачення фактичних проявів божества протягом віків, ми побачимо, що богів відсували все далі й далі за межі зони спостереження (наприклад, сучасні християни не вірять, що погодою керують святі угодники на небі — а для позаминулого століття таке бачення було нормою) чи кудись в абстрактно-пантеїстичну площину (Бог є скрізь, він у наших серцях і т.д.), Біблія тлумачиться все менш буквально і все більш метафорично, і т.д. Саме тому грубо-механістичний аргумент «Гагарін у космос літав — Бога не бачив» не працює — адже Бога завжди можна переховати кудись далі, куди ще ніхто не літав. Тобто, виглядає так, ніби Бог боїться людей і цілеспрямовано ховається від них. Напрошується думка, що «Бог-утікач» — просто зайва деталь у моделі світобудови, яку розміщують там, де межі пізнаваного світу закінчуються. В науці існує таке поняття, як «бритва Оккама» — принцип, за яким слід уникати зайвих припущень, що не впливають на кінцеву модель, і, схоже, існування Бога є таким зайвим припущенням.