8 501

Re: Тема для розмов.

Повернути Днїпро до минулого виду? Тільки за, бо наразї річка »зеленїє«. Раджу про це почитати.

8 502

Re: Тема для розмов.

dot написав:
Vo_Vik написав:
VTrim написав:

A v Ëvropi istoryčno bula kyrylyšja, ale biljcistj pereïxala na latynyšju?
Še rahuljsjkyj karho kuljt.

Rumuny, čexy, slovaky i xorvaty korystuvalysj kyrylyšeü pevnyj čas.

Я навіть більше скажу. СРСР — мода на интернаціоналізм ж! — плянували лятінізацію.

Також коли враховувати Туреччину як Европу і тільки про перехід на лятиницю…

Коротше, перелїк немаленький, еге ж? Слїд зазначити, що білоруси теж були близькі до латиницї.

Добре, що розбанили. Знайшоў рішення.

"І виглядає так"

https://imgur.com/eVXYlCy.png

Я планую такий екстеншин написати, але щоб можна було задавати свої правила транслітерції.

8 503

Re: Тема для розмов.

dot написав:

Повернути Днїпро до минулого виду?

Ні, якщо вже посилаєтеся на «навіть в СРСР плянували», то «повернення до минулого вигляду» тут не підійде, тут треба так, як тоді планували з сибірськими річками.

dot написав:

Тільки за, бо наразї річка »зеленїє«. Раджу про це почитати.

Нещасна сотня км по Україні без водосховищ, це давно практично не річка.
Мій син восени минулого року виграв український «Бенрон-тайкай» (конкурс промов перед японським послом) доповіддю саме на теми проблем Дніпра і пов'язаних з ними змін природи України, а також можливих проблем при спробі повернення до минулого вигляду. Просто тому, що тема періодично обговорюється.

8 504

Re: Тема для розмов.

Vo_Vik написав:
dot написав:
Vo_Vik написав:

Rumuny, čexy, slovaky i xorvaty korystuvalysj kyrylyšeü pevnyj čas.

Я навіть більше скажу. СРСР — мода на интернаціоналізм ж! — плянували лятінізацію.

Також коли враховувати Туреччину як Европу і тільки про перехід на лятиницю…

Коротше, перелїк немаленький, еге ж? Слїд зазначити, що білоруси теж були близькі до латиницї.

Добре, що розбанили. Знайшоў рішення.

"І виглядає так"

https://imgur.com/eVXYlCy.png

Я планую такий екстеншин написати, але щоб можна було задавати свої правила транслітерції.

напишіть, краще, аби воно перекладало латинку в кирилицю

8 505

Re: Тема для розмов.

Насправді якщо екстенш написано правильно, то всерівно що звідки. Хоч і в ієрогліфи. Там просто питання розміру словника перетворень і часу роботи по ньому.

8 506

Re: Тема для розмов.

помітив, що відюхи стали коштувати менше. Ще тиждень тому найменші ціни, котрі я бачив, були в районі 18300, а зараз впали до 17300 десь. Чого б це так?

8 507

Re: Тема для розмов.

Тому, що люди почали прозрівати на рахунок криптовалют і прохавані бариги це зрозуміли.

8 508 Востаннє редагувалося dot (12.04.2018 12:43:18)

Re: Тема для розмов.

ReAl написав:

Ni, äkcčo vge posylaëtesja na «navitj v SRSR pljanuvaly», to «povernennja do mynuloho vyhljadu» tut ne pidijde, tut treba tak, äk todi planuvaly z sybirsjkymy ričkamy.

Раджу почитати попередні мої дописи. Там була згадка і про СРСР. А то ваша »умова« виглядає дещо неадекватною.

Також зазначу суттєву ріжницю між мовою і природою. Цебто тепло з мʼягким ви порівнюєте.

8 509 Востаннє редагувалося /KIT\ (27.07.2021 12:49:35)

Re: Тема для розмов.



8 510

Re: Тема для розмов.

dot написав:

Раджу почитати попередні мої дописи. Там була згадка і про СРСР. А то ваша »умова« виглядає дещо неадекватною.

«Дещо неадекватно» виглядає посилання на плани СРСР в контексті переходу на латинку в Україні.

dot написав:

Також зазначу суттєву ріжницю між мовою і природою. Цебто тепло з мʼягким ви порівнюєте.

Він не про мову розповідав, а про природу, «не плутайте тепле з мняким».
Чужою для себе мовою. Вибір знайомої теми сильно полегшує таку розповідь.

8 511

Re: Тема для розмов.

Бачу, стара стратеґія »пусті стрілки«. Може щось новіше чи адекватніше? Перечитайте тему, або поводтеся належним чином, а не як »скріпні«.

8 512

Re: Тема для розмов.

Схоже, скріпним важко писати беземоціяльно, тому то кидають блокування, то порівнюють пляни зміни абетки з планами зміни річок.

Давайте допоможемо скріпним?

Ä navitj biljce skagu. SRSR — moda na ynternašionalizm g! — pljanuvaly ljatinizašiü.

Читаємо раніше

Kyrylyšja teg ne ë nacoü, z Bulqar, a potim onovlena z Moskowsjkoï imperiï. A tepericnja vona, raptovo, teg podibna do moskowsjkoï: navitj ь perenesly tudy, aby bulo äk u moskaljsjkoï abetky. Rozumiëte? Oto g vono, Moskoviä dlja nas čerez abetku, reliqiü, kotra teg na šjomu bazuë, ë takoü soboü Vizantiëü. Pohljanjte, xto i nadalji ugytkuë neü. Osj čomu ti piv i ne mogutj, i čomu Sovity spercu robyly kyrylizašiü, hadaëte prosto tak?

Ой… що ж, мені за вас далї думати, чи скріпи навіть і тодї заважатимуть міркувати?

8 513

Re: Тема для розмов.

Дот. Ваш скрипт по транслітерації щось глючить конкретно. Відключіть і подивіться що ви понаписували.

8 514

Re: Тема для розмов.

Скопіював відси і звідси. Все відносно правильно.

Тому не сказав би, що конкретно не робе. Але, так, цїкаво, самостійну ь не перебуквовує.  Але то не критична помилка, бо зазвичай ь такою не буває.

8 515

Re: Тема для розмов.

Vo_Vik написав:
P.Y. написав:
Vo_Vik написав:

Доречі вона не дуже українській підходить, бо не розрізняє г і ґ

Проте, в глаголиці також є дві букви г — тверда й м'яка (не плутати з фрикативною — йдеться саме про м'якість, ь). При бажанні, на роль ґ можна пристосувати ⰼ (що відповідає сучасній сербській ђ чи македонській ѓ) — м'якого гь чи ґь в українській мові все одно нема.

Це які? Бо я не знайшов.

Маю на увазі глаголь (Ⰳ, https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a7/Glagolitic_glagoli.svg/23px-Glagolitic_glagoli.svg.png) — вимовляється твердо, та дерв (Ⰼ, https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/99/Glagolitic_djerv.svg/25px-Glagolitic_djerv.svg.png) — останню також трактують як «м'яке Г».

Vo_Vik написав:
/KIT\ написав:

Ⱅⱃⰵⰱⰰ ⱂⰵⱃⰵⱈⱁⰴⰺⱅⰺ ⱀⰰ ⰳⰾⰰⰳⱁⰾⰺⱌⱓ!

А вчора P.Y. для и інший символ вживав

Ну нема чітких рекомендацій, яке з глаголичних І слід пристосувати для українського И. Можна, звичайно, застосувати ярижковий підхід, узявши ⰟⰊ https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f6/Glagolitic_yeri.svg/47px-Glagolitic_yeri.svg.png — проте, такий варіант мені здається громіздким, в українській кирилиці від нього відмовились.

8 516 Востаннє редагувалося Vo_Vik (12.04.2018 21:21:27)

Re: Тема для розмов.

P.Y. написав:

Маю на увазі глаголь (Ⰳ, https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a7/Glagolitic_glagoli.svg/23px-Glagolitic_glagoli.svg.png) — вимовляється твердо, та дерв (Ⰼ, https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/99/Glagolitic_djerv.svg/25px-Glagolitic_djerv.svg.png) — останню також трактують як «м'яке Г».

Вікі каже що друге то дж

P.Y. написав:

Ну нема чітких рекомендацій, яке з глаголичних І слід пристосувати для українського И. Можна, звичайно, застосувати ярижковий підхід, узявши ⰟⰊ https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f6/Glagolitic_yeri.svg/47px-Glagolitic_yeri.svg.png — проте, такий варіант мені здається громіздким, в українській кирилиці від нього відмовились.

Мені тоже ижиця для и більше подобається ніж російський варіант твердого і.
Я маю  наувазі цю https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/57/Glagolitic_izhitsa.svg/27px-Glagolitic_izhitsa.svg.png

8 517 Востаннє редагувалося P.Y. (12.04.2018 22:01:15)

Re: Тема для розмов.

dot написав:
Vo_Vik написав:
VTrim написав:

A v Ëvropi istoryčno bula kyrylyšja, ale biljcistj pereïxala na latynyšju?
Še rahuljsjkyj karho kuljt.

Rumuny, čexy, slovaky i xorvaty korystuvalysj kyrylyšeü pevnyj čas.

Я навіть більше скажу. СРСР — мода на интернаціоналізм ж! — плянували лятінізацію.

І, до речі, багатьом народам СРСР довелося пережити спершу латинізацію, а тоді кирилізацію. До чого це призвело: якщо черкеський хлопчик писав листа своїй черкеській бабусі, то не міг застосувати ні черкеську латиницю, якої не вчив він, ні черкеську кирилицю, якої не знала бабуся — а отже, був змушений писати російською мовою. Це ж стосується й виданих раніше книг — для покоління, що виросло після чергової зміни алфавіту, вони ставали папером з кракозябликами. Бажаєте й українській мові такої ж щасливої долі? ;)

Якщо українській мові якась латинізація й допоможе, то лише латинізація російської мови — ідеальний спосіб ослабити головного конкурента. Ну а така ж травматична реформа української графіки ослабить, відповідно, саму українську мову й примножить кількість тих, хто українську мову знає гірше, ніж російську й англійську.

Також коли враховувати Туреччину як Европу і тільки про перехід на лятиницю…

Порівняли. Османська арабиця для тюркських мов справді була незручною, що вело до низького рівню грамотності серед турків (і, до речі, реформа включала й зміну самої мови — очищення її від персизмів та арабізмів, наближення до мови простих турецьких селян). Окрім складної графіки (яку важко, наприклад, пристосувати до друкарської машинки), проблемою була й консонантна природа арабиці — там просто не було необхідних засобів для фонетичної передачі голосних звуків, які в тюркських мовах відіграють важливу роль.

Українська кирилиця таких недоліків не має. Якихось додаткових фонетичних засобів латиниця порівняно з нею не дає — навпаки, щоразу кидає нас у роздуми, як передавати той чи інший звук, якого в латинській мові не було.

Коротше, перелїк немаленький, еге ж?

О, так — нам слід рівнятись на середньоазіатські диктатури, що до ХХ ст. не мали й власної літератури (ну а де ще зараз відбувається перехід з кирилиці на латиницю?). Їм просто нема чого втрачати, бо на їхніх мовах нічого цінного створено не було.

Слїд зазначити, що білоруси теж були близькі до латиницї.

У білорусів інша історія: за деякими ознаками, первинною в них є саме латиниця, побудована за зразком польської, кирилиця ж є, фактично, її транслітерацією засобами російської графіки — така собі ярижка, власне ж старобілоруська писемна традиція відмерла чи була поглинута російською. Тоді як українська кирилиця розвинулася на власне місцевому ґрунті (тобто, можна простежити поступовий перехід від етимологічних систем, близьких до староукраїнської кирилиці, до фонетичних правописів сучасного зразка), а нашвидкоруч сконструйована українська латиниця впроваджувалася приблизно тими ж методами, що й ярижка.

8 518

Re: Тема для розмов.

Вікі каже що друге то дж

Насправді то щось середнє між джь, ґь та дь. Македонці для нього придумали букву ѓ (що інтуїтивно сприймається як м'яке г), в сербській кирилиці для цього є літера ђ, в хорватській латиниці — đ.

8 519

Re: Тема для розмов.

P.Y. ви з ким сперечаєтесь? хто говорить про відміну кирилиці для Української? Ви живете в свому світі. А міліони українців розкидані по всьому світу. Штати, Канада, Португалія, Іспанії, Італія, Велика британія, Японія в кінці кінців. Не кожен з тих що там має технічні можливості чи необхідні знання щоб поставити собі відповідну розкладку клавіатури. Відповідно починають замість української переписуватись мовою тої країни де перебувають. Держ стандарт транслітерації який зараз є взагалі не підходить для такої переписки. Оскільки він не дає однозначності в транслітерації туди і назад. Звичайно можна сказати, що поїхали тай кінці вводу. Але мені особисто цей підхід не дуже подобається.

Подякували: bvn, varkon2

8 520

Re: Тема для розмов.

Про турецьке чищення мови і подвійну латінізацію знаю. Це і була причиною відмовитися від Отоманського минулого, а при кирилізації — наблизити до Москви. Маємо подібну причину — очищення від Московського чи Праворабного минулого. Сини писатимуть лятинкою, а бабцї зі своєю Праворабством згинатимуть.

Але ви чомусь пропустили Хорватів чи Румунів… Казатимете що вони Романську мову мають? Не повірете, але фонетіка… Отже, вони, що теж, виходять, »serednjoaziatsjki dyktatury«. І коли пан таке зачепив, то, я бачу, країни кирилицї — чисті демократичні держави, що взагалі не мають стосунків з Моско… Білорусь, Сербія і Болґарія, кілька »serednjoaziatsjki dyktatury«… Йой, вам самому не смішно?

Саме так. Причому теж тут передувала ярижка. Але дуже вельми раджу почитати про часи другої азбучної війни. Дати підказку, чи пан сам здогадається причину розвитку кириличної абетки, котра зуміла трохи відріжнитиця від московської? Хоча після »незалежної« України, знов приблизили до московським порядком, але то таке…