Спробую розкласти, чому слід переходити на українську мову. Довго, але сподіваюся, що варто.

Причина №1 - так би мовити, тектонічна. Мови помирають. Це стається не одразу; але факт - кількість мов у світі скорочується, і якщо мова не знайде своєї ніші, кількість мовців буде скорочуватися, доки не залишиться кілька професорів у славістичних університетах, які знатимуть, що така мова була і де знайти її словники. Ніші у мов бувають різні: латина тисячу років була мовою науки і релігії в католицькій Європі; іврит до початку XX століття був релігійною мовою євреїв; бувають койне для спілкування кількох народів, якими жоден з них не користується у своєму житті - але найчастіше це просто мова масового спілкування на певній території. Причому слід зазначити, що дві мови одночасно не можуть займати одну нішу: одна витіснить іншу, особливо якщо поруч є багато мовців, які не розуміють цю іншу. Усі байки про дво- і більше- мовні Канаду, Швейцарію і Бельгію - брехня: там немає такої двомовності, яку ми маємо у нас, там є чітко визначені території з тією чи іншою мовою - як, наприклад, франкомовний Квебек серед англомовної решти Канади.
Ця причина не дає причини переходити на українську просто зараз; але коли ви поширюєте іншу мову масового вжитку - а у нас це російська - ви маєте розуміти, що у віддаленому майбутньому, за десятки і сотні років, ваші нащадки можуть забути українську саме через те, що зараз ми не відстояли її.

Я до 2014 року вважав, що основна проблема з мовою саме ця. Часу багато, можна потроху ухвалювати трохи кращі закони, потроху змінювати ситуацію на користь української, це все не те, щоб не на часі, але є важливіші питання. І тут виникла причина №2 - стратегічна. Як я вже писав, дві мови не можуть займати однієї ніші, одна чи інша зрештою переможе. Зокрема, не можуть довго бути дві мови мовами загального вжитку на одній території; але здавалося, що це не загрожує існуванню України як держави - у Львові говорять переважно українською, в Донецьку - переважно російською, але є час, щоб уточнити закони, розставити межі і впорядкувати питання, так? Ну так от - ні. Де не стає української мови, там не стає України. 100 років тому українську можна було почути на Кубані, Далекому Сході, Холмщині, Білгородщині, в Канаді і Аргентині. Зараз із сусідніх територій лишилися хіба що клуби народної пісні на Кубані, а як ці бабусі помруть - то й там не буде. І якщо ми допустимо, щоб російська була основною в Одесі, Дніпрі, Запоріжжі, Харкові - то там буде те саме, що й у Севастополі і Донецьку: російська пропаганда, не долаючи жодного бар'єру, задурить людей і не дасть патріотам зорганізуватися під час чергового розширення імперії. Можливо, це буде не завтра; можливо, і не за 3-4 роки. Але це точно питання років, максимум десятиліть. Ніякої двомовної держави поруч із принциповим агресором (а правителі так чи інакше будуть робити те, чого хоче 86% відсотків населення), що використовує одну з цих двох мов як засіб для просування своїх інтересів, бути не може.

Ну і причина №3 - тактична. Як я вже казав, російська пропаганда орієнтована не лише на внутрішнє споживання (хоч переважно і так), а й на сусідів, які говорять тією ж мовою. Причому пропаганда поширюється зовсім несподіваними каналами - у медичних статтях можна зустріти згадки про лікування поранень "ополченців Донбасу" (з Бурятії - лишається за дужками), у статтях про космос Корольова можуть назвати росіянином, у статтях про комп'ютери можуть півречення виділити на те, щоб "нагадати", що "українська термінологія не розроблена" і т. д. Не кажу вже про систематичне вживання в сучасній російській телевізійній мові свідомо викривлених українофобських зворотів, які вже давно стали там нормою - "укрАінскій", "нєзалєжная", "укри" і т.д. Російська пропаганда вчить зневажати Україну навіть на підсвідомому рівні, і її не позбутися, обираючи окремі "неполітичні" теми. Але ще раз, російська пропаганда орієнтована все ж переважно на внутрішнє споживання, і без російської мови 90% її автоматично нейтралізується.
Тобто зараз склалася така ситуація, коли перехід на українську саме тепер є вигідним для людей, що пов'язують своє майбутнє з Україною, в усіх часових масштабах - і просто зараз, і за 10 років, і за 100 це матиме потужний позитивний ефект. А поширення російської, навіть "просто корисного чи смішного", матиме відповідний негативний ефект.