Re: Тема для розмов
Кубанці - ті, хто лишилися - бачать себе окремим народом не тому, що приїхав якийсь розумний професор з Пітєра і їм це сказав
Я говорив не про ідентичність самих кубанців (російськомовні українці теж себе росіянами не вважають), а про їхнє бачення своєї мови як неукраїнської (при тому, що за власне мовними ознаками це навіть не якийсь маргінальний діалект української, як східнополіський чи лемківський, а продовження південно-східного наріччя, куди входить і середньонаддніпрянський говір, узятий за основу літературної української мови).
В принципі, те, ким вони себе вважають і як називають — то таке, з самоназвою в українців усе ХІХ ст. був безлад.
Важливо інше: вони не інтегровані в український мовний простір — не маючи радикальних відмінностей у мові, лише за рахунок того, що не вважають її українською і використовують для неї алфавіт на основі російського (хоча, здавалось би, теж кирилиця, як і в українців).
Для порівняння, російськомовні українці та українські росіяни, незалежно від їхньої самоідентифікації, однозначно сприймають свою мову як російську — таку ж, як у Москві та Пітері, не рахуючи, можливо, якихось регіональних рис, що не впливають на розуміння. Логічний наслідок цього — вони бачать себе частиною цього великого мовного простору, тому російська мова України процвітає не гірше за державну.