201

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

На Родоводі є деяка інформація про подальших нащадків.

Подякували: Gener_Al1

202

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

koala написав:

На Родоводі є деяка інформація про подальших нащадків.

Можна якесь посилання?

203

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

В ці дні у приміщенні виставкової зали «Хлібня», заповідника «Софія Київська», проходить виставка портретів героїв козацької України. Автором всіх виставлених робіт є відома українська художниця Наталя Павлусенко. Виставка невелика, але дуже цікава. Адже знайти будь-які пристойні зображення українських героїв 16-18 століття, окрім Богдана Хмельницького, досить важко. Наприклад, я довго і не надто успішно шукав пристойне зображення гетьмана Івана Виговського. Наявний в Інтернеті  портрет Якима Сомка (теж гетьман, до речі) виглядає, м`яко кажучи, невдало. Полковника Івана Пушкаря, як ви можливо пам’ятаєте, я розфарбовував власноруч.
Минулого року Наталя дала дозвіл на використання у історично-політичній грі «Гетьманщина» (https://historygame.net) портретів Івана Сірка та Петра Дорошенка. На виставці я побачив новий портрет – Івана Богуна. Дуже сподіваюсь отримати від художниці його скан та додати у гру. А ще з’явилася альтернативна версія портрету Сірка, тож можливо «по ходу гри» зображення Івана буде трохи змінюватися.

P.S.  Як і раніше, cподіваюсь у найближчі місяць-два закінчити переклад гри англійською.


Богун

https://pbs.twimg.com/media/Eu2V6HlXcAAu7fF.jpg

Подякували: 0xDADA11C7, koala, /KIT\, Arete, pluszz5

204

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Нарешті завершено переклад історично-політичної гри «Гетьманщина» (https://historygame.net) англійською мовою. Мабуть, це ще не фінальний варіант, але такий, що вже можна показувати. Змінити мову можна в меню «Налаштування». Користуючись нагодою, хочу дуже подякувати всім, хто допомагав. А якщо когось забув вказати у розділі «Розробники» - пишіть, вкажу.

Переклад йшов не набагато швидше ніж написання текстів до гри. Моїх власних знань англійської недостатньо для пристойного перекладу – тож я звертався по допомогу. І тут було багато проблем із термінами, які різні люди по різному перекладали, із транскрипцією імен та назв, підходом до того що перекладати, а що транскрибувати. Наприклад, пошук аналогу для титулу князь у Московському царстві – не така вже й проста задача. Зійшлися на варіанті «knyaz (prince)» .

Звичайно, якщо хтось добре знає англійську і має змогу пограти – пишіть у коментарі свої зауваження. Буду намагатися виправляти.

Подякували: /KIT\, 0xDADA11C7, koala, Betterthanyou4

205

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Сьогодні, 5 квітня виповнюється 311 років першій українській Конституції, більш відомій, як Конституція Пилипа Орлика. Сам документ був відносно невеликим – всього 16 статей. Сучасна Конституція України містить 161 статтю.

У Конституції Орлика Швеція зазначена, як ключовий союзник Війська Запорозького. Якщо хтось забув про першопричини цього союзу - може пограти у історично-політичну гру «Гетьманщина» (https://historygame.net/index_ua.php). Текст документу латинською мовою, із підписом короля Швеції Карла XII досі зберігається у Швеції. Але документ залишився лише декларативним, адже Пилип Орлик був гетьманом у вигнанні. В дію він мав вступити за перемоги Швеції у Північній війні, чого, як ми знаємо, не сталося.

Цікаво, що вищезазначений документ часто називають «Бендерською конституцією». Та Степан Андрійович, звичайно, ніякого відношення до неї не міг мати. Просто документ було підписано Пилипом Орликом саме у місті Бендери.

Подякували: 0xDADA11C7, FakiNyan, pluszz, Arete, ReAl, bebyk6

206

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Через всім відому хворобу, яку краще не називати, наразі має мало часу на розбудову власних проектів, але про сьогоднішню дату хочу написати.

362 років  тому розпочалася Конотопська битва, що тривала кілька днів. Захоплення прикордонного міста Конотоп мало стратегічне значення для військ Московського царства, що вторглися на територію Гетьманщини.  Генеральна битва сталося неподалік від мурів міста – у селі Соснівка. Саме тут війська воєводи Семена Пожарського були вщент розбиті козаками та кримськотатарською кіннотою.

Перемога під Конотопом була, фактично, перемогою у московсько-козацькій війні 1658-1659 років. На жаль, подальші політичні кроки гетьмана Івана Виговського виявилися не надто вдалими. І вже за кілька років країна була охоплена громадянською війною.  Та це ніяким чином не зменшує ваги перемоги під Конотопом для збереження суверенітету Гетьманщини.

А більш детально дізнатися про причини Конотопської битви та її перебіг можна погравши у історично-політичну гру «Гетьманщина» (https://historygame.net).

Подякували: tchort, 0xDADA11C72