Re: Тема для розмов
В чому може полягати бізнес-модель месенджерів? Це ж витрати на сервери, яких потрібно безліч аби витримувати навантаження від багатьох мільйонів користувачів. Особливо якщо в клієнті банерів ніяких нема. На думку спадає лише негласна співпраця зі спецслужбами задля пошуку інформації про потрібних людей, відповідно фінансування звідти...
Upd: І тут на думку спадає Signal, який декларується як такий що не збирає інформації про користувача. Тоді розробники є доброчинцями, що фінансують самі свій проект...? Або ж декларація насправді не відповідає дійсності... Запитань багато і тягне на конспіративну теорію...
Якщо це чистий p2p без серверів, то проблема окупності стоїть не так гостро. Ось, наприклад, ви б хотіли користуватися таким месенджером, щоб він і ваших особистих даних не крав, і всі конфіденційні розмови були конфіденційними, і щоб був без реклами, і щоб його можна було безкоштовно дати всім вашим друзям/знайомим/колегам/діловим партнерам, з якими хочете підтримувати зв'язок? Але як це зробити? Хіба що самому написати. Оскільки таких людей багато, хтось щось подібне вже, ймовірно, написав. Зрештою, навіть якщо це не любительська програмка для обміну повідомленнями, а щось більш серйозне, що вимагає оплачуваного часу команди професійних розробників — якщо є особи, достатньо зацікавлені в ній, фінансування можуть забезпечити вони.
Або, наприклад, skype на початку своєї історії — очікувалось, що він здатен замінити мобільний телефон (у середині нульових ще можна було жити без мобільного номера, і це було легально). І якщо зв'язок між skype-клієнтами відбувався безкоштовно (це частково p2p-мережа), то дзвінки між skype та мобільними, якщо не помиляюсь, ішли як додаткова платна послуга. Зрештою, телефонні монополісти в якийсь момент вирішили припинити це, заборонивши дзвінки між skype-клієнтом та телефоном (не пам'ятаю, чим це все закінчилось).