З іншого боку, Андрухович опублікував перший роман у журналі. І швидко став відомий на всю Україну, хоч досі не сидить у соцмережах.
Ви ж розумієте, що на початку 90-х не було не те що соцмереж, а й інтернету як масового явища? Зате журнали й газети мали масового читача — передплачувати чи купувати їх тоді було такою ж нормою, як зараз гортати стрічку новин у смартфоні.
Журнальний формат публікацій, певною мірою, був попередником публікацій у блогах: періодичність та розтягнутість у часі, відносно невеликі порції тексту. Тобто, сучасним еквівалентом публікації роману в журналі якраз і буде публікація його на сторінках свого блогу. Попри те, що журнали (принаймні, деякі з них) продовжують друкуватись, до колишньої популярності їм далеко.
Як бачу, багато молодих авторів і стають блоґерами та іншими "просвітниками". Бо щось романи їхні кепсько продаються, попри всі маркетингові потуги, зокрема за підтримки іменитих видавництв і заходів.
Проте, деякій частині блогерів удається навіть мати певний прибуток зі своїх блогів, або ж блог стає інструментом маркетингу для продажу їхніх книг чи інших товарів/послуг. Блог має таку перевагу, що його утримання потребує меншого штату працівників (яких теж треба годувати), ніж видання книги такого ж текстового обсягу, а його читання вимагає від читача значно менших зусиль.
Це не рахуючи того, що ринок книги насьогодні вужчий, авторам у ньому затісно — встояти на ногах можуть лише найуспішніші з них, тоді як блог — легкий старт для молодого автора.
Як монетизувати блог (чи інший сайт) — звичайно, те ще питання. Проте, якщо блог популярного автора приносить більше прибутку, ніж книга, то що́ з цього є маркетингом — блог для популяризації книги, чи книга для популяризації блога?
Це питання не про авторські права, а про маркетинг.
ІМНО, прибуток автора якраз і залежить від правильно організованого маркетингу.
І про літературний маркетинг можу спокійно відповісти думку, яка мені склалася за багато років у літтусовці: якщо вам як авторові потрібно забагато маркетингу, то варто задуматися про зайнятість в іншій галузі.
Звісно. Грубо кажучи, маркетинг і талант автора слід не додавати, а множити. Якщо один із множників (чи талант, чи маркетинг) дорівнює нулю, то й результат теж буде нульовим. Якщо автор, уявімо, пише щось геніальне, але пише в шухляду, і ніхто, крім, можливо, пари знайомих, його творчості не бачив, то, очевидно, такий відсутній маркетинг не дає можливості отримати прибуток з написаного. Або ж, якщо маркетинг організовано ідеально аж надміру, але вся ця графоманія читачеві нецікава, то, ймовірно, гроші, влиті в рекламу, до автора не повернуться.